Після створення Офісу військового омбудсмана Україна може отримати нову систему контролю за правами військовослужбовців. Як повідомляє LB.ua, очільниця офісу Ольга Решетилова розповіла про проблеми мобілізації, ВЛК, кадрові зловживання та роль родин у моральній підтримці воїнів, пише Kreschatic.
Вона наголосила, що реформа системи мобілізації та медичних комісій давно назріла. Необхідно врахувати, скільки державі коштує неякісний набір до війська, і створити прозорий механізм контролю за рішеннями ТЦК. Такі зміни, за її словами, допоможуть забезпечити справедливість і відновити довіру до військової системи.
Військово-лікарські комісії: нові підходи
Однією з головних реформ стане створення військово-лікарських комісій безпосередньо в корпусах та батальйонах. Це дозволить зменшити черги у госпіталях і прискорити процедуру визначення придатності.
«Це хороша ідея, яка дозволить розвантажити військові госпіталі і лікарів, щоб вони зосередилися на лікуванні поранених», — заявила Решетилова.
Водночас вона наголосила, що навіть створення нових ВЛК не вирішить системну проблему — нестачу медиків та слабку підготовку новобранців. Базова військова підготовка часто погіршує стан здоров’я через перевантаження і нестачу кваліфікованої медичної допомоги.
Неефективна мобілізація та її ціна
Решетилова вважає, що державі потрібно прорахувати реальну вартість неефективної мобілізації — від підготовки до лікування непридатних військових. Це допоможе змінити ставлення до процесу комплектування армії.
«Хотілося б, щоб уряд порахував, у скільки державі обходиться неякісний і неефективний процес мобілізації», — наголосила вона.
За її словами, потрібно відфільтровувати випадки, коли до війська потрапляють люди з хронічними захворюваннями або ті, хто має законні підстави для відстрочки. Такі ситуації створюють додаткове навантаження на ТЦК і військові частини, де ресурси і так обмежені.
Проблема СЗЧ і довіра у війську
В інтерв’ю Решетилова також зазначила, що однією з найгостріших проблем залишається явище самовільного залишення частин (СЗЧ). За її словами, причина криється не лише у втомі, а й у браку комунікації та довіри між командирами і бійцями.
«У нас не налагоджена нормальна комунікація, і це питання довіри. Потрібно формувати командирів-лідерів», — підкреслила вона.
Омбудсман пропонує активніше працювати з родинами військових, адже їхня підтримка безпосередньо впливає на моральний стан бійців. Родини мають стати тилом, що допомагає військовослужбовцям залишатися мотивованими та вірити у спільну мету.
Законодавчі ініціативи і запуск Офісу
Перший закон про створення Офісу військового омбудсмана Верховна Рада ухвалила ще у вересні, але запуск структури досі триває. Для повноцінної роботи потрібно призначити щонайменше 50 працівників і врегулювати юридичні процедури.
«Ми створюємо абсолютно нову інституцію з нуля. Це державний орган, і процес вимагає дотримання усіх процедур», — пояснила Решетилова.
Після запуску Офіс отримає право накладати адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог, у тому числі на посадовців усіх рівнів — від командирів до міністрів. Це стане першим кроком до посилення правового захисту військовослужбовців.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як в Україні запровадили нові правила бронювання працівників під час мобілізації, що діють із 4 грудня.
