Проблеми з мобілізацією в Україні пов’язані не лише з організаційними процесами, а й зі ставленням суспільства до самої ідеї служби. Про це в інтерв’ю Житомир.info заявив начальник відділення цивільно-військового співробітництва Житомирського районного ТЦК та СП, молодший лейтенант ЗСУ Олег Зонтов, пише Kreschatic.
За його словами, на роботу територіальних центрів комплектування суттєво впливають інформаційні атаки, які дискредитують Збройні сили та формують негативні суспільні наративи. Це знижує рівень довіри до військових структур і створює перешкоди у виконанні державних завдань.
Як змінюються настрої в суспільстві
Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до законодавства, однак громадські настрої часто стають гальмом у процесі. У соцмережах активно поширюються повідомлення про «несправедливу мобілізацію», хоча держава спростила порядок отримання відстрочки через ЦНАП без відвідування ТЦК.
«Ми маємо перестати підтримувати “ухилянтів”. Якщо ти не створюєш і не годуєш свою армію — ти годуєш армію ворога», — наголосив офіцер у коментарі.
Такі меседжі, за словами Зонтова, мають на меті деморалізувати суспільство й підірвати віру в ефективність оборонної системи.
Інформаційна війна проти ТЦК
Олег Зонтов зазначає, що окремі інциденти навмисно подаються у викривленому вигляді. Будь-які конфліктні ситуації або непорозуміння у публічному просторі часто називають «зловживаннями» ТЦК, навіть якщо вони не мають до військових жодного стосунку.
«Такі історії поширюються через анонімні ресурси, а пізніше з’ясовується, що це побутові або кримінальні конфлікти, не пов’язані з мобілізацією», — пояснив офіцер.
Ці інформаційні вкиди створюють атмосферу недовіри та гальмують процес формування нових підрозділів.
Як має змінитися система
Ексречник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов зазначив, що відповідальність за мобілізаційні процеси не може лежати лише на ТЦК. До цього мають бути залучені уряд, місцева влада та керівники підприємств.
«Мобілізація — це спільна державна справа, де кожен рівень влади має свою роль», — заявив Селезньов.
Він підкреслив, що для підвищення ефективності потрібні справедливі правила, прозорий розподіл обов’язків і фінансова мотивація для військовослужбовців.
Роль цивільно-військової співпраці
Підрозділи цивільно-військової співпраці забезпечують взаємодію між армією та громадянами, допомагаючи родинам військових, ветеранам і зниклим безвісти. Це посилює комунікацію між суспільством і ЗСУ, що є важливим чинником для стабільності мобілізаційної системи.
Такі структури сприяють вирішенню соціальних і фінансових питань, а також формують довіру до армії, наголошує Зонтов. Без цієї співпраці неможливо досягти ефективності у виконанні планів оборонного командування.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як в Одесі судитимуть працівника ТЦК за побиття захисника Маріуполя.
