Як повідомив Національний банк України, 30 квітня регулятор залишив облікову ставку на рівні 15%, але водночас оновив оцінку інфляційних ризиків на 2026 рік. У НБУ визнають, що зростання цін в Україні знову прискорилося і може посилитися у другому півріччі через дорожче пальне, проблеми в енергетиці та вплив війни на виробництво.
У березні 2026 року споживча інфляція пришвидшилася до 7,9%, а базова інфляція зросла до 7,1%. Це виявилося вище за січневий прогноз Нацбанку, тому регулятор очікує, що до кінця року показник може піднятися до 9,4%, пише Kreschatic.
Чому інфляція знову пішла вгору
У Нацбанку пояснюють, що після періоду сповільнення інфляція почала прискорюватися через поєднання кількох факторів. Із червня 2025 року зростання цін поступово слабшало, однак у січні 2026-го тенденція змінилася. На ціни почали сильніше тиснути наслідки російських атак по енергетичній інфраструктурі, подорожчання пального та попереднє послаблення гривні.
Окремим чинником стало зростання зарплат швидшими темпами, ніж очікував регулятор. Для бізнесу це означає вищі витрати на оплату праці, які поступово перекладаються у кінцеву вартість товарів і послуг. Додатковий тиск формує дефіцит кадрів, пов’язаний із мобілізацією, міграцією та змінами на ринку праці.
Енергетична ситуація залишається одним із головних ризиків. Через перебої з електропостачанням підприємства витрачають більше на генератори, пальне, логістику, ремонти та резервні джерела живлення. Такі витрати не зникають для споживача, а поступово закладаються у ціни на продукти, послуги, перевезення та вироблені в Україні товари.
Як пальне впливає на ціни
НБУ окремо виділяє подорожчання енергоресурсів як один із ключових факторів нового інфляційного тиску. Вартість бензину, дизеля та автогазу впливає не лише на витрати водіїв, а й на доставку продуктів, роботу аграріїв, перевезення сировини, логістику магазинів і собівартість виробництва.
У Нацбанку пояснили, що ефект від дорожчого пального проявляється не одразу, але поступово охоплює багато секторів:
Здорожчання пального відображатиметься в інфляції як напряму, так і через вторинні ефекти, що позначатимуться на динаміці цін різних товарів і послуг з певним часовим лагом.
Це означає, що навіть якщо ціна на АЗС змінюється сьогодні, її вплив на продукти, доставку, громадський транспорт, будівельні матеріали або послуги може проявитися через кілька тижнів чи місяців. Саме тому регулятор закладає ризик вищої інфляції у другій половині 2026 року.
Який прогноз дає Нацбанк на 2026 і 2027 роки
За прогнозом НБУ, у найближчі місяці інфляція залишатиметься приблизно на поточному рівні. Однак у другому півріччі 2026 року вона може знову прискоритися і до кінця року досягти 9,4%.
У 2027 році Нацбанк очікує поступового зниження темпів зростання цін. Наприкінці наступного року інфляція може сповільнитися до 6,5%, а повернення до цільового рівня 5% регулятор прогнозує у 2028 році.
Такий сценарій можливий лише за умови, що ситуація на ринку пального стабілізується, зовнішній ціновий тиск знизиться, врожаї зростуть, а енергетична система працюватиме стабільніше. Також важливими залишаються міжнародна фінансова підтримка, зокрема кошти від ЄС в еквіваленті десятків мільярдів євро, та здатність уряду контролювати бюджетні видатки.
Чому Нацбанк залишив ставку 15%
Рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% має стримати інфляційні очікування та підтримати інтерес до гривневих заощаджень. Висока ставка робить депозити й облігації у гривні привабливішими, зменшує тиск на валютний ринок і допомагає утримувати макрофінансову стабільність.
Для вкладників це означає, що банки можуть зберегти відносно високі ставки за гривневими депозитами. Для бізнесу ж висока вартість грошей залишається стримувальним фактором, адже кредити не дешевшають швидко. Нацбанк фактично обирає обережну модель: краще довше тримати жорсткі монетарні умови, ніж допустити неконтрольоване прискорення цін.
Регулятор наголошує, що готовий застосувати додаткові заходи, якщо інфляційний тиск стане сильнішим. Це може означати перегляд монетарних інструментів або жорсткішу політику, якщо ситуація з пальним, енергетикою чи валютним ринком погіршиться.
Які ризики можуть погіршити ситуацію
Найбільшим ризиком для інфляції залишається війна. Нові удари по критичній інфраструктурі можуть збільшити витрати бізнесу, погіршити виробництво та створити дефіцит окремих товарів. Додаткові бюджетні витрати на оборону й відбудову також можуть посилити тиск на ціни.
Суттєвим зовнішнім фактором є ситуація на Близькому Сході. Тривала війна в Ірані та невизначеність навколо Ормузької протоки здатні підштовхнути світові ціни на нафту. Для України це означає дорожче пальне, вищі логістичні витрати та ризик нового витка подорожчання товарів.
Андрій Закревський пояснив, що тренд на зниження цін на пальне вже фактично вичерпався:
Ми зараз бачимо, що зниження цін сповільнилося. Більше того, криза, що продовжується — вона свідчить про те, що може бути рух і в іншу сторону. Хоча, я би так би сказав, що такий тренд на зниження зараз вичерпався, тому що невизначеність в Ормузькій протоці продовжується. Тому, якщо і буде зростання, то воно буде знову ж таки контрольованим.
Є й інший ризик: високі нафтові ціни можуть дати Росії додаткові доходи від експорту енергоресурсів. Це ускладнює безпекову ситуацію для України, а отже опосередковано впливає і на фінансову стабільність, і на інфляційні очікування.
Що це означає для українців
Для громадян прогноз НБУ означає, що швидкого повернення до низької інфляції у 2026 році очікувати не варто. Найчутливішими можуть залишатися витрати на пальне, транспорт, продукти, послуги та товари, у ціні яких значну частку займає логістика або енергоспоживання.
Гривневі депозити й надалі можуть залишатися інструментом захисту заощаджень від частини інфляційного тиску. Водночас реальна купівельна спроможність доходів залежатиме від того, чи встигатимуть зарплати, пенсії та соціальні виплати за новим темпом зростання цін.
Нагадаємо, раніше ми писали про автоматичну відстрочку в «Резерв+» для окремих категорій військовозобов’язаних у 2026 році.
