Як повідомляє «Судово-юридична газета», у Національній асоціації адвокатів України назвали основні правила оскарження наказів, рішень і бездіяльності військового командування. Навіть обґрунтований позов може залишитися без розгляду через пропущений строк, неправильно визначеного відповідача або недостатню кількість доказів.
У 2026 році найчастіше військовослужбовці звертаються до суду через нерозглянуті рапорти, затримку направлення на лікування чи повторну військово-лікарську комісію, відмову у відпустці, проблеми з переведенням, виплатами та оформленням документів про поранення або захворювання, пише Kreschatic.
Чи обов’язково спочатку подавати рапорт
Попереднє звернення з рапортом або скаргою до старшого командира не є обов’язковою умовою для подання адміністративного позову. Якщо військовослужбовець вважає, що його права порушили, він може одразу звернутися до окружного адміністративного суду.
Водночас перед поданням позову необхідно враховувати місячний строк. Його відлік починається з дня, коли військовослужбовець дізнався або мав дізнатися про порушення свого права. Очікування відповіді на рапорт не зупиняє перебіг цього строку.
Досудове звернення все ж може мати значення, якщо строк уже пропущений. Суд здатен врахувати його під час розгляду заяви про поновлення строку, однак самого факту подання рапорту може бути недостатньо.
До позову в такому разі потрібно додати окрему заяву та докладно пояснити причини запізнення. Якщо клопотання не подати або суд не визнає обставини поважними, справу можуть залишити без розгляду навіть після відкриття провадження.
Запровадження воєнного стану також не гарантує автоматичного поновлення строку. Позивач має довести, які саме обставини служби або бойової обстановки завадили йому своєчасно підготувати та подати документи.
Чи можна не виконувати оскаржуваний наказ
Подання позову не припиняє дії наказу командира. Поки суд не ухвалив остаточного рішення, військовослужбовець зобов’язаний його виконувати та продовжувати виконання службових обов’язків.
У таких справах не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира, зокрема під час воєнного стану чи в бойовій обстановці. Це правило поширюється і на випадки, коли військовий оскаржує наказ про повернення до частини.
Водночас суд може застосувати інші заходи забезпечення позову. Наприклад, якщо спір стосується утримання коштів із грошового забезпечення, суд за певних обставин може тимчасово заборонити подальше стягнення до завершення розгляду справи.
Які вимоги можна заявити в позові
Спосіб захисту залежить від характеру порушення та результату, якого прагне домогтися військовослужбовець. У позові можна просити:
- визнати індивідуальний наказ протиправним і скасувати його;
- визнати бездіяльність командування протиправною;
- зобов’язати посадову особу розглянути рапорт або інше звернення;
- перевірити законність дій командування під час службового розслідування;
- зобов’язати військову частину провести належні виплати або оформити необхідні документи.
Якщо остаточне рішення належить до дискреційних повноважень командира, суд не може самостійно вирішити питання замість нього. Проте він може визнати попередню бездіяльність незаконною та зобов’язати повторно розглянути звернення з урахуванням наданої правової оцінки.
Кого потрібно вказувати відповідачем
Неправильне визначення відповідача залишається однією з найпоширеніших процесуальних помилок. Вибір залежить від того, яке рішення, дію або бездіяльність оскаржує військовослужбовець.
Якщо справа стосується індивідуального наказу, відмови у задоволенні рапорту або його нерозгляду, вимоги зазвичай заявляють до командира як посадової особи.
У спорах про грошове забезпечення, допомогу, компенсації, кадрові рішення або соціальні гарантії відповідачем має бути військова частина як юридична особа публічного права. Помилка на цьому етапі може затягнути розгляд або ускладнити ефективний захист прав.
Які докази потрібно підготувати
Доказову базу бажано формувати одразу після виникнення спору, не відкладаючи це до моменту подання позову. Для підтвердження бездіяльності чи неправомірного рішення командування можуть знадобитися:
- рапорти та підтвердження їх подання;
- відповіді командування або відомості про їх відсутність;
- службове листування;
- медичні та кадрові документи;
- накази, витяги й акти службових розслідувань;
- показання свідків.
Інформацію про рапорт, поданий через застосунок «Армія+», суд може прийняти як електронний доказ. Однак якщо статус документа довго не оновлюється, військовослужбовцю складно підтвердити перебіг його розгляду. Тому юристи радять за можливості паралельно подавати рапорт у письмовій формі та зберігати підтвердження його отримання.
Коли суд може поновити пропущений строк
Відсутність доступу до документів іноді визнається поважною причиною для поновлення строку. В одній зі справ військовослужбовця притягнули до матеріальної відповідальності за результатами службового розслідування, однак військова частина вчасно не надала стороні захисту відповідний акт.
Суд встановив, що без цього документа позивач не міг належно визначити зміст і обсяг своїх вимог. Строк звернення поновили, а накази про проведення розслідування та притягнення військового до відповідальності згодом скасували.
Поки справа перебувала на розгляді, із грошового забезпечення продовжували утримувати кошти. Після заяви про забезпечення позову суд заборонив подальші стягнення, а після завершення провадження військова частина повернула вже утриману суму.
Практика Верховного Суду також указує, що недоліки внутрішнього документообігу між військовими частинами не можна перекладати на військовослужбовця. Несвоєчасне передання документів посадовими особами не повинно ставати підставою для позбавлення належних виплат.
Чому строк оскарження пропонують збільшити
У НААУ вважають, що строк оскарження наказів командирів варто збільшити щонайменше до трьох місяців. Чинного місячного періоду може бути недостатньо для військовослужбовця, який перебуває в районі бойових дій, очікує документи від частини та збирає докази.
Юристи також наголошують на необхідності створення зрозумілого механізму отримання наказів, актів розслідувань та інших документів. Без доступу до них військовому складно своєчасно сформулювати позовні вимоги та довести порушення своїх прав.
Нагадаємо, раніше ми писали про арешт працівника ТЦК на Львівщині через підозру у вимаганні неправомірної вигоди під час мобілізації.
