Як повідомляє Судово-юридична газета, офіційні роз’яснення Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства оборони, Міністерства економіки та Міністерства освіти і науки вказують на правову прогалину щодо чоловіків віком 23–24 роки. Для більшості представників цієї вікової категорії механізм бронювання від мобілізації фактично недоступний.
Водночас правила перетину державного кордону передбачають пільговий режим для чоловіків лише до 22 років включно. У результаті працівник критично важливого підприємства у віці 23–24 років за певних обставин може залишатися призовником, через що роботодавець не може оформити йому бронювання за чинною процедурою, а віковий виняток для виїзду за кордон на нього вже не поширюється, пише Kreschatic.
Чому чоловіків 23–24 років не можуть забронювати
Ключова проблема пов’язана з різницею між правилами виїзду за кордон і нормами, які регулюють бронювання працівників.
Пільговий порядок перетину кордону відповідно до постанови Кабінету Міністрів №57 поширюється на осіб віком від 18 до 22 років включно. МОН у своїй відповіді підтвердило цю вікову межу, водночас зазначивши, що саме міністерство не уповноважене вирішувати питання щодо виїзду громадян за межі України.
Інша ситуація склалася з бронюванням. Стаття 25 Закону України про мобілізацію та Порядок №76 передбачають бронювання військовозобов’язаних. Чоловіки віком 23–24 роки, які раніше не проходили військову службу та не набули статусу військовозобов’язаних з інших передбачених законом підстав, залишаються призовниками до досягнення 25 років.
Через це вони не потрапляють під стандартний механізм бронювання, навіть якщо працюють на підприємстві, яке офіційно визнане критично важливим.
Що пояснили в Міністерстві оборони
У Міноборони підтвердили наявність технічного обмеження, пов’язаного з військово-обліковим статусом таких працівників.
За інформацією відомства:
- в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів не передбачене внесення статусу працівника критично важливого підприємства для людини, яка не є військовозобов’язаною;
- окрема статистика щодо кількості працевлаштованих чоловіків 23–24 років із відповідним статусом не ведеться;
- чинна процедура бронювання орієнтована саме на військовозобов’язаних.
Таким чином, сам факт роботи на критично важливому підприємстві не створює для призовника автоматичної можливості отримати бронювання.
Як система Дія реагує на заявки роботодавців
Міністерство економіки підтвердило ще одну практичну перешкоду. Електронне бронювання через портал Дія перевіряє військово-обліковий статус працівника.
Якщо система встановлює, що людина має статус призовника, заявка на її бронювання автоматично відхиляється.
При цьому окремий механізм, який дозволив би роботодавцям бронювати 23–24-річних призовників, зайнятих на критично важливих підприємствах, не запроваджений.
За наданими роз’ясненнями, Міністерство економіки також не розглядало створення такої процедури. Відомство не має аналітичних матеріалів або протоколів нарад, присвячених запровадженню спеціального механізму для цієї вікової категорії.
Що відповіли Кабмін та МОН
Секретаріат Кабінету Міністрів не надав змістовної відповіді щодо самої правової колізії. Там зазначили, що Секретаріат не є розпорядником інформації про діяльність інших державних органів та відомостей, отримання яких потребує аналітичної обробки даних.
Запити щодо проблеми були переадресовані до Міністерства оборони, Міністерства економіки, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства освіти і науки.
МОН, зі свого боку, вказало на відсутність у нього повноважень вирішувати питання, пов’язані з перетином державного кордону та бронюванням.
Мінекономіки зазначило, що законодавство не покладає на нього обов’язку володіти окремою інформацією щодо цієї категорії громадян. Міноборони повідомило про відсутність окремої статистики.
У чому полягає правова прогалина для чоловіків до 25 років
На практиці правила створюють ситуацію, коли дві процедури мають різні вікові та статусні критерії.
Чоловік віком 23–24 роки може зіткнутися одразу з кількома обмеженнями:
- віковий виняток для чоловіків 18–22 років щодо перетину кордону на нього вже не поширюється;
- до досягнення 25 років він може залишатися призовником;
- стандартне бронювання передбачене для військовозобов’язаних;
- портал Дія відхиляє заявку на бронювання працівника зі статусом призовника;
- робота на критично важливому підприємстві сама по собі не усуває цю правову та технічну перешкоду.
У результаті працівник може бути необхідним критичному підприємству, але чинний порядок не дає роботодавцю стандартного інструменту для його бронювання, якщо в реєстрі він залишається призовником.
Які зміни можуть розв’язати проблему
Юристи вбачають два основні варіанти усунення цієї колізії. Перший передбачає синхронізацію вікової межі для перетину державного кордону з установленим мобілізаційним віком.
Другий варіант — внесення змін до статті 25 Закону України про мобілізацію. Такі поправки могли б окремо дозволити бронювання призовників віком 23–24 роки, якщо вони працюють на підприємствах, установах чи організаціях, визнаних критично важливими.
Наразі, відповідно до отриманих від державних органів роз’яснень, спеціальної процедури для цієї категорії працівників немає.
Нагадаємо, раніше ми писали про нові ліміти Ощадбанку на грошові перекази для клієнтів.
