ТЦК мобілізували чоловіка попри наявність дитини інваліда

Як повідомляє Судово-юридична газета, Тернопільський окружний адміністративний суд розглянув справу № 500/2373/26 щодо мобілізації батька дитини з інвалідністю віком до 18 років. Чоловік стверджував, що на момент призову мав належно оформлену та автоматично продовжену відстрочку, однак після прибуття до ТЦК для уточнення облікових даних його направили на ВЛК, мобілізували та відправили до військової частини.

Суд встановив, що право чоловіка на відстрочку підтверджувалося відомостями державного реєстру та військово-обліковим документом у «Резерв+». У підсумку дії ТЦК визнали протиправними, наказ про призов у частині позивача скасували, а на його користь постановили стягнути 2662,40 грн судового збору, пише Kreschatic.

Яку відстрочку мав батько дитини з інвалідністю

Позивач є батьком дитини з інвалідністю віком до 18 років. Підставою для його відстрочки був пункт 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд встановив, що чоловік користувався правом на відстрочку неодноразово. У матеріалах справи фігурували такі періоди:

• з 1 лютого до 1 серпня 2024 року;
• з 26 січня до 7 лютого 2025 року;
• з 16 лютого до 5 квітня 2025 року;
• з 11 квітня до 9 травня 2025 року;
• з 24 травня до 7 серпня 2025 року.

Відстрочки підтверджувалися довідками ТЦК та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, отриманою через «Резерв+».

У витягу, сформованому 26 червня 2025 року, зазначалося, що відстрочка діє до 7 серпня 2025 року. Натомість у військово-обліковому документі станом на 1 лютого 2026 року вже було вказано, що на тій самій законній підставі її надано до завершення мобілізації.

Крім того, чоловік своєчасно уточнив військово-облікові дані. 16 січня 2025 року він пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

Як чоловіка мобілізували після прибуття до ТЦК

28 березня 2026 року військовозобов’язаному направили повістку. Він мав прибути до територіального центру 1 квітня о 10:00 для уточнення облікових даних.

У визначений день чоловік з’явився до ТЦК. За його версією, замість звичайного уточнення інформації йому обмежили можливість пересуватися та повідомили, що він підлягає призову.

Позивач наголошував працівникам центру, що виховує дитину з інвалідністю та має чинну відстрочку. За його твердженням, ці пояснення не врахували.

Того ж 1 квітня його направили на новий медичний огляд. ВЛК знову визнала чоловіка придатним до проходження військової служби.

Після цього начальник ТЦК видав наказ № 2030 від 1 квітня 2026 року про призов позивача під час мобілізації та його відправлення до військової частини.

Чоловік також звернув увагу, що після оновлення «Резерв+» 2 та 6 квітня інформація про відстрочку зі строком «до завершення мобілізації» зникла. Водночас обставини, які давали йому право не підлягати призову, за його словами, не змінилися.

Яку позицію в суді зайняв ТЦК

Територіальний центр просив відмовити в задоволенні позову. Його представники посилалися на Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядок № 560, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року.

ТЦК стверджував, що станом на 1 квітня 2026 року чинної відстрочки у чоловіка вже не було. За наведеною відповідачем інформацією, останній період її дії завершився 2 лютого 2026 року.

На думку відповідача, для продовження відстрочки військовозобов’язаний мав подати через центр надання адміністративних послуг нову заяву та документи, які підтверджують відповідну підставу.

Оскільки між 2 лютого та 1 квітня чоловік такої заяви через ЦНАП не подав, ТЦК вважав, що перевірити існування підстав для відстрочки було неможливо.

Водночас відповідач визнав, що окремого рішення про скасування відстрочки комісія не ухвалювала. Позиція ТЦК полягала в тому, що попередня відстрочка просто завершилася, а нова не була оформлена.

Чому позивач наполягав на автоматичному продовженні

Представник чоловіка посилався на пункт 59 Порядку № 560. Він передбачає можливість автоматичного оформлення відстрочки через електронний кабінет, якщо право військовозобов’язаного підтверджується інформацією з державних реєстрів або баз даних.

Позивач наполягав, що за таких умов повторно подавати до ЦНАП заяву та весь комплект документів не потрібно.

Також сторона чоловіка посилалася на інформацію Міністерства оборони про автоматичне продовження відстрочок для певних категорій військовозобов’язаних, зокрема батьків дітей з інвалідністю до 18 років.

За твердженням позивача, з кінця 2025 року його відстрочка вже неодноразово продовжувалася автоматично, а відповідні повідомлення надходили через «Резерв+». Тому чоловік вважав, що виконав необхідні для реалізації свого права дії.

Що суд встановив щодо автоматичного продовження відстрочки

Суд проаналізував пункти 56–60 Порядку № 560 та положення статті 23 профільного закону.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 23, призову під час мобілізації не підлягають, зокрема, жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки й батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Пункт 59 Порядку № 560 дозволяє автоматично оформлювати відстрочку на підставі інформації, отриманої внаслідок електронної взаємодії державних реєстрів. Якщо згодом система встановить, що законних підстав більше немає, автоматично оформлена відстрочка підлягає скасуванню.

Пункт 60 визначає, що відстрочка діє протягом існування законної підстави, але не довше строку мобілізації. Після продовження мобілізації така відстрочка також може продовжуватися — до наступного визначеного строку або до моменту втрати людиною законної підстави.

Для відстрочок, оформлених за пунктом 59, продовження відбувається через електронну інформаційну взаємодію реєстрів.

Суд дійшов висновку, що після продовження строку мобілізації вже оформлена відстрочка може продовжуватися без повторного подання військовозобов’язаним підтвердних документів. У реєстрі при цьому змінюється дата її завершення.

Суд визнав відстрочку чинною на момент призову

Застосувавши ці норми до конкретної справи, суд врахував, що позивач отримував відстрочку як батько дитини з інвалідністю ще з 2024 року.

Надалі вона була автоматично продовжена до завершення мобілізації. Це підтверджував військово-обліковий документ, сформований через «Резерв+» станом на 1 лютого 2026 року.

Тому пояснення ТЦК про відсутність відстрочки на момент призову суд оцінив критично.

У рішенні встановлено, що 1 квітня 2026 року чоловік мав належним чином автоматично продовжену відстрочку відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону.

Чому чоловіка не мали направляти на повторну ВЛК

Окрему увагу суд приділив пункту 63 Порядку № 560. Він передбачає, що військовозобов’язаних із чинною відстрочкою не направляють на медичний огляд, крім визначених винятків.

До таких винятків належать, зокрема:

• прийняття людини на військову службу за контрактом;
• необхідність повторного огляду для осіб, яких раніше визнали обмежено придатними;
• власне бажання військовозобов’язаного пройти медичний огляд;
• інші передбачені Порядком випадки.

Оскільки відстрочка позивача залишалася чинною, а облікові дані він уточнив своєчасно, суд не побачив підстав ані для направлення чоловіка на ВЛК 1 квітня, ані для подальшої мобілізації.

Крім того, ТЦК не повністю виконав ухвалу суду про витребування доказів. Відповідач не надав усіх матеріалів щодо відстрочок позивача, можливих рішень про їх скасування та підстав для призову. Через це суд розглядав спір за наявними матеріалами.

Наказ про мобілізацію можна оскаржити навіть після його виконання

Суд окремо розглянув питання, чи може військовослужбовець оскаржувати наказ про призов після того, як цей індивідуальний акт уже фактично виконали.

Суд дійшов висновку, що виконання наказу та вичерпання ним своєї дії не позбавляють адресата права на судове оскарження, якщо акт безпосередньо впливає на його права та законні інтереси.

При цьому були враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах:

• від 6 жовтня 2021 року у справі № 9901/26/21;
• від 3 листопада 2021 року у справі № 9901/226/21;
• від 2 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21;
• від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21;
• від 6 квітня 2023 року у справі № 990/152/22;
• від 14 вересня 2023 року у справі № 990/73/23.

Отже, факт видання та виконання наказу про призов не виключає можливості вимагати в суді визнання його протиправним і скасування в частині конкретної особи.

Суд також наголосив, що законодавство не дозволяє суб’єкту владних повноважень на власний розсуд мобілізувати та направляти до військової частини людину, яка має чинну відстрочку.

Яке рішення ухвалив Тернопільський окружний адміністративний суд

Позов військовозобов’язаного задовольнили повністю.

Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо мобілізації та призову чоловіка за наявності чинної відстрочки.

Наказ начальника територіального центру № 2030 від 1 квітня 2026 року в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації визнали протиправним та скасували.

Крім цього, суд постановив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь чоловіка 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення не є остаточним: його можна оскаржити до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів із дня складення повного тексту судового рішення.

Нагадаємо, раніше ми писали про суд над жінкою за повідомлення про групи ТЦК у Viber.