Як пояснили у Сумському обласному ТЦК та СП, у 2026 році статус учасника бойових дій дає право на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва. Водночас така пільга не означає автоматичного отримання будь-якої обраної ділянки.
Під час воєнного стану земельні відносини регулюються за спеціальними правилами, які обмежують безоплатну передачу державних і комунальних земель у приватну власність. Тому законність відмови місцевої ради залежить від її конкретної підстави та обставин звернення, пише Kreschatic.
Що робити після відмови у наданні землі
Насамперед учаснику бойових дій варто отримати не усне пояснення посадовця, а офіційне рішення місцевої ради із зазначенням причини відмови.
Письмовий документ має принципове значення, оскільки дозволяє зрозуміти, якою саме нормою законодавства керувався орган місцевого самоврядування. В одному випадку підставою можуть бути чинні обмеження воєнного стану, в іншому — невідповідність конкретної ділянки вимогам земельної або містобудівної документації.
Якщо у відповіді немає конкретного правового обґрунтування або заявнику просто повідомили, що вільної землі немає, таку ситуацію варто перевіряти окремо.
Яке право на землю має учасник бойових дій
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає для учасників бойових дій першочергове відведення земельних ділянок.
Йдеться, зокрема, про землю для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва.
Однак першочерговість означає перевагу під час реалізації відповідного права у випадках, коли передача землі допускається законодавством. Вона не скасовує положень Земельного кодексу, вимог до цільового призначення ділянки та спеціальних правил, що діють під час воєнного стану.
Тому самого посвідчення УБД недостатньо, щоб зобов’язати місцеву раду безоплатно передати конкретну земельну ділянку.
Чому під час воєнного стану можуть законно відмовити
Земельний кодекс України встановлює на час воєнного стану заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність, а також на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою для такої передачі.
Загальна заборона має окремі винятки. Вона, зокрема, не поширюється на передачу ділянки власникові розташованої на ній будівлі чи споруди, а також на визначені законом випадки приватизації землі, яка була передана громадянину в користування до набрання чинності Земельним кодексом.
Отже, якщо учасник бойових дій просить безоплатно передати нову ділянку з державної або комунальної власності й його ситуація не належить до винятків, чинні воєнні обмеження можуть бути законною причиною відмови.
Що перевірити, якщо у раді кажуть, що землі немає
Самого формулювання про відсутність вільної землі недостатньо, щоб оцінити законність рішення.
Учаснику бойових дій варто з’ясувати:
- яку саме земельну ділянку зазначено у заяві;
- кому вона належить;
- чи сформована вона та чи має кадастровий номер;
- чи перебуває вона у власності або користуванні іншої особи;
- яке цільове призначення має земля;
- чи відповідає її використання містобудівній документації;
- на яку конкретну норму закону посилається місцева рада.
Якщо йдеться про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, Земельний кодекс вимагає від уповноваженого органу надати мотивоване рішення. Підстави для відмови повинні ґрунтуватися на законодавстві та документації, що регулює використання відповідної території.
Що робити, якщо заяву залишили без розгляду
Бездіяльність місцевої ради також може стати підставою для звернення до суду.
Частина 11 статті 118 Земельного кодексу прямо передбачає, що відмову органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можна оскаржити в судовому порядку.
Тому заявнику важливо зберегти заяву, підтвердження її реєстрації або подання, офіційну відповідь ради, рішення сесії за наявності, а також документи та відомості щодо обраної ділянки.
Саме ці документи дозволять встановити, чи дотрималася рада процедури та чи мала законні підстави не задовольняти звернення.
Коли відмову можна оскаржити в суді
Звернення до суду можливе, якщо учасник бойових дій вважає, що орган місцевого самоврядування неправильно застосував закон, не навів належної підстави для відмови або взагалі не розглянув заяву.
Водночас результат такого спору залежатиме від конкретної ситуації. Під час воєнного стану суд враховуватиме чинну заборону на безоплатну передачу земель, тому сам статус УБД не означає, що суд автоматично зобов’яже раду передати ділянку.
Спосіб захисту також може відрізнятися. В одних випадках заявник може вимагати скасування протиправного рішення та повторного розгляду звернення, тоді як вимога безпосередньо передати землю буде обґрунтованою далеко не в кожній справі.
Саме тому перед зверненням до суду потрібно оцінити не тільки наявність статусу УБД, а й зміст заяви, характеристики землі, рішення ради та норми, на які вона посилається.
Нагадаємо, раніше ми писали про нагороди військовослужбовців, які дають право на виплати, та відзнаки без грошових пільг.
