Як пояснює Міністерство оборони України, у жовтні 2026 року в Україні продовжують діяти передбачені законодавством підстави для відстрочки від призову під час мобілізації. Вони поширюються, зокрема, на заброньованих працівників, людей з інвалідністю, окремих батьків, здобувачів освіти та інші визначені законом категорії.
- Чоловіки поза основним мобілізаційним віком
- Люди з інвалідністю та непридатні за станом здоров’я
- Заброньовані працівники
- Чоловіки з підставами за сімейними обставинами
- Студенти, аспіранти та працівники освіти
- Військові, яких звільнили з полону
- Молоді військові після однорічного контракту
- Як підтвердити право на відстрочку
За загальним правилом мобілізації підлягають військовозобов’язані чоловіки, які перебувають у встановленому законом віці, придатні до військової служби та не мають чинної відстрочки чи бронювання. Водночас для низки громадян діють винятки, а право на відстрочку має бути підтверджене у встановленому порядку, пише Kreschatic.
Чоловіки поза основним мобілізаційним віком
За загальним правилом під час мобілізації призивають військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років. Для громадян від 18 до 25 років діє інший порядок: у більшості випадків вони можуть вступити на військову службу добровільно за контрактом, однак закон передбачає окремі випадки, коли чоловік цього віку вже має статус військовозобов’язаного та може підлягати мобілізації.
Зокрема, це може стосуватися офіцерів запасу та осіб, які раніше проходили військову службу. Тому сам факт недосягнення 25-річного віку не варто розглядати як універсальну підставу для відстрочки без урахування військово-облікового статусу людини.
Для більшості військовозобов’язаних граничним віком перебування в запасі є 60 років. Окреме правило встановлено для вищого офіцерського складу, для якого граничний вік перебування в запасі може становити 65 років. Громадяни старші за встановлений для них граничний вік можуть долучатися до війська на передбачених законодавством умовах, зокрема за контрактом.
Люди з інвалідністю та непридатні за станом здоров’я
Право не бути призваними під час мобілізації мають особи з інвалідністю. Законодавство не обмежує цю підставу лише певною групою інвалідності, однак відповідний статус повинен бути належним чином встановлений та підтверджуватися державними реєстрами або необхідними документами.
Окремо врегульовано статус чоловіків, яких за результатами військово-лікарської комісії визнано тимчасово непридатними до військової служби. Для них відстрочка діє протягом визначеного медичним рішенням строку. Якщо людину визнано непридатною до військової служби з виключенням із військового обліку, вона вже не належить до військовозобов’язаних, які можуть бути мобілізовані.
Заброньовані працівники
Не призивають під час дії чинного бронювання працівників державних органів, підприємств, установ та організацій, для яких законодавством передбачена можливість бронювання військовозобов’язаних. Таке бронювання є однією з підстав для відстрочки та діє протягом визначеного строку.
Інформація про чинний статус відображається у військово-облікових даних. Бронювання може бути анульоване, зокрема після закінчення строку його дії, звільнення працівника, втрати підприємством відповідного статусу або в інших передбачених законодавством випадках.
Чоловіки з підставами за сімейними обставинами
Значна частина передбачених законом відстрочок пов’язана із сімейними обставинами. Наявність дітей сама по собі не звільняє чоловіка від мобілізації — необхідно відповідати конкретним критеріям, визначеним законодавством.
До таких категорій, зокрема, належать:
- чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років за дотримання встановлених законом умов;
- батьки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
- батьки дитини з інвалідністю або тяжкохворої дитини, якій інвалідність не встановлена;
- чоловіки, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю I або II групи;
- особи, які здійснюють постійний догляд за близьким родичем у передбачених законом випадках;
- опікуни осіб, яких суд визнав недієздатними;
- чоловіки, які мають неповнолітню дитину, якщо їхня дружина проходить військову службу.
Частина таких відстрочок може підтверджуватися автоматично через державні реєстри. Якщо система не бачить необхідних відомостей або конкретний вид відстрочки не цифровізований, документи потрібно подавати через ЦНАП.
Студенти, аспіранти та працівники освіти
Право на відстрочку мають окремі здобувачі освіти. Для студентів денної або дуальної форми важливою умовою є послідовність навчання — людина повинна здобувати рівень освіти, вищий за вже отриманий. Наприклад, навчання в магістратурі після бакалаврату відповідає принципу послідовності, тоді як повторне здобуття того самого або нижчого рівня може не давати права на таку відстрочку.
Відповідні гарантії також передбачені для визначених законом аспірантів, докторантів та інших здобувачів освіти. Право на відстрочку мають і окремі наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, якщо вони відповідають вимогам щодо місця роботи та зайнятості. Для низки таких працівників необхідною умовою є робота за основним місцем не менш як на 0,75 ставки.
Військові, яких звільнили з полону
Окремий захист закон встановлює для військовозобов’язаних, які проходили військову службу та були звільнені в запас у зв’язку зі звільненням із полону. Такі громадяни не підлягають примусовому призову під час мобілізації.
За бажанням вони можуть повернутися на військову службу добровільно. Для підтвердження цієї підстави використовуються відповідні відомості про звільнення зі служби та причину такого звільнення.
Молоді військові після однорічного контракту
Ще одна окрема категорія з’явилася після законодавчих змін 2026 року. Військовозобов’язані та резервісти, які під час воєнного стану були прийняті на військову службу за однорічним контрактом у віці від 18 до 25 років та звільнилися зі служби на визначених законом підставах, не підлягають мобілізації протягом 12 місяців із дня звільнення.
Протягом цього року вони можуть повернутися до війська за власним бажанням. Міністерство оборони також відносить колишніх військовослужбовців після такого контракту до категорій, для яких передбачене автоматичне продовження відповідної відстрочки за наявності необхідних даних у реєстрах.
Як підтвердити право на відстрочку
Наявність законної підстави має бути відображена у військово-облікових даних. Значна частина відстрочок нині продовжується автоматично, якщо підстава залишається чинною та може бути перевірена через державні реєстри. Після оновлення інформація відображається в електронному військово-обліковому документі у Резерв+.
Якщо автоматична перевірка неможлива через відсутність або неактуальність даних, громадянину може знадобитися звернення до ЦНАП із підтвердними документами. Тому військовозобов’язаним із правом на відстрочку варто перевіряти актуальність свого статусу, а не покладатися лише на фактичну наявність відповідної життєвої обставини.
Нагадаємо, раніше ми писали про створення МОН 100 груп «Крок» для дітей з інвалідністю у закладах дошкільної освіти України.
