Жінку примусово доставили до ТЦК: що вирішив суд

Апеляційний суд визнав незаконним військовий облік жінки без підтвердженої спеціальності та зобов’язав ТЦК видалити її дані.

Військовий квиток. Фото - Media

Як повідомляє «Судово-юридична газета», Другий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним взяття мешканки Харківщини на військовий облік без документального підтвердження законних підстав. Жінка мала педагогічну освіту, проте в державному реєстрі її зазначили як військовозобов’язану з медичною спеціальністю.

Суд зобов’язав територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виключити позивачку з військового обліку та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Рішення першої інстанції скасували, а вимоги жінки задовольнили частково у справі № 520/2450/26, пише Kreschatic.

Як жінка дізналася про розшук і потрапила до ТЦК

9 грудня 2025 року приблизно о 19:20 на блокпосту в напрямку Циркуни — Лозова, на вулиці Винниченка, жінку зупинили поліцейські разом із представниками ТЦК.

Під час перевірки документів з’ясувалося, що за обліковими даними вона має статус військовозобов’язаної та перебуває в розшуку через нібито ухилення від мобілізації.

Жінку доставили до ТЦК, де встановили, що відомості про неї внесено іншим територіальним центром. Пояснити правові підстави цього рішення посадовці не змогли.

10 грудня вона звернулася до відповідного ТЦК із проханням повідомити дату, причини та документальні підстави взяття на облік і внесення інформації про розшук. Вичерпної відповіді не отримала.

29 грудня 2025 року її представник направив адвокатські запити до кількох ТЦК та скаргу до Міністерства оборони України.

У зверненнях він просив:

  • Встановити дату взяття жінки на військовий облік.
  • Повідомити законодавчі підстави надання їй статусу військовозобов’язаної.
  • З’ясувати, чи перебувала вона раніше на обліку як призовниця або військовозобов’язана.
  • Надати копії первинних облікових документів.
  • Пояснити причини внесення інформації про розшук.
  • Перевірити законність дій посадових осіб.
  • Виключити незаконно внесені відомості з Реєстру та припинити військовий облік.

Що повідомив ТЦК про військовий облік і розшук

У відповіді від 6 січня 2026 року № 87/ВОБ територіальний центр зазначив, що інформацію про жінку внесли до Реєстру 9 лютого 2022 року.

Її обліковували як рядового запасу з посиланням на статтю 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в частині, що стосувалася осіб, непридатних до служби в мирний час та обмежено придатних у воєнний час.

ТЦК також повідомив, що жінка не пройшла військово-лікарську комісію до 5 червня 2025 року. Через це з 4 серпня 2025 року її обліковували як порушницю правил військового обліку.

Того самого дня до Національної поліції направили звернення про доставлення жінки до ТЦК для складення адміністративного протоколу відповідно до статті 259 КУпАП.

Водночас станом на 6 січня 2026 року інформації про порушення правил військового обліку в Реєстрі вже не було.

Підтвердити первинні підстави взяття на облік ТЦК не зміг. Посадовці пояснили, що внаслідок ракетного обстрілу Харкова 6 липня 2022 року було пошкоджено будівлю Шевченківського районного ТЦК та СП і знищено значну частину документації.

Серед утрачених матеріалів були документи щодо взяття на облік та зняття з нього за період із 1 листопада 2020 року до 5 липня 2022 року, журнали обліку, документи про видачу військово-облікових посвідчень і книга протоколів призовної комісії.

У листі від 23 січня 2026 року № 362/ВОБ ТЦК повторив, що через втрату документації не може підтвердити або спростувати доводи заявниці. Водночас центр не вбачав підстав для її виключення з обліку та не встановив порушень у діях посадовців.

Відповідей на адвокатські запити до двох інших ТЦК у матеріалах справи не було.

Які документи підтверджували освіту позивачки

Жінка наполягала, що ніколи не проходила військової служби, не навчалася у військових закладах освіти, не здобувала військово-облікової спеціальності та добровільно не ставала на військовий облік.

Для підтвердження своєї позиції вона надала:

  • Диплом від 5 червня 2002 року про закінчення Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
  • Відомості про спеціальність — «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова і література та англійська мова».
  • Підтвердження кваліфікації вчителя української мови і літератури, англійської мови та зарубіжної літератури.
  • Направлення на роботу № 34 до ТОВ «Квартал» у Харкові на посаду вчителя-методиста української мови.
  • Індивідуальні відомості ОК-5 та ОК-7 про навчання і трудову діяльність.

Документи про трудову діяльність також містили відомості про роботу в ТОВ «Охорона і безпека плюс» та з 2016 року — у ТОВ «Охорона-2».

Натомість у військово-обліковій картці жінці зазначили спеціальність 879 «Молодший спеціаліст з медичною освітою» та код ВОС 249 «Сестра медична (брат медичний)».

При цьому графа 17 «Освіта» залишалася порожньою.

Жодного документа про медичну, фармацевтичну чи іншу відповідну освіту позивачки ТЦК не надав.

Чому суд першої інстанції відмовив у позові

29 червня 2026 року Харківський окружний адміністративний суд відмовив жінці в задоволенні позову.

Суд припустив, що до 9 лютого 2022 року вона могла додатково здобути медичну спеціальність або пройти фахові курси. На думку першої інстанції, відповідні документи могли бути серед матеріалів, знищених під час обстрілу.

Такий висновок ґрунтувався на можливості існування додаткової кваліфікації, а не на наявних доказах її здобуття.

Стосовно розшуку суд зазначив, що відповідні записи вже скасовано, тому окремі вимоги щодо них не підлягали задоволенню.

Позивачка оскаржила рішення, вказавши на неповне встановлення обставин, неправильне застосування законодавства та порушення правил доказування.

Вона послалася на частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою саме орган державної влади повинен довести правомірність своїх рішень і дій.

На підтримку своїх аргументів жінка також навела постанови Верховного Суду:

  • Від 27 лютого 2026 року у справі № 300/1960/22.
  • Від 12 травня 2026 року у справі № 500/7485/23.
  • Від 1 квітня 2026 року у справі № 320/36204/23.
  • Від 3 березня 2026 року у справі № 640/16137/20.

Відзиву на апеляційну скаргу ТЦК не подав.

Чому апеляційний суд визнав дії ТЦК незаконними

Апеляційний суд перевірив законодавство, чинне на дату внесення відомостей до Реєстру — 9 лютого 2022 року.

Колегія суддів застосувала статтю 19 Конституції України, статті 1, 33, 34 і 37 Закону № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», положення Закону № 1951-VIII про державний Реєстр, а також нормативні акти щодо обліку жінок.

Зокрема, суд дослідив:

  • Наказ Міністерства оборони № 313 від 11 жовтня 2021 року — перелік спеціальностей і професій, споріднених із військово-обліковими спеціальностями.
  • Постанову Кабінету Міністрів № 921 від 7 грудня 2016 року — порядок організації та ведення військового обліку, чинний на відповідну дату.
  • Пункт 18 Порядку № 921 — умови взяття жінок на облік з урахуванням спеціальності, стану здоров’я, віку та сімейного стану.
  • Пункт 50 Порядку № 921 — обов’язок закладів освіти подавати списки відповідних випускниць до ТЦК за три місяці до завершення навчання зі зберіганням цих списків протягом 30 років.
  • Частину другу статті 77 КАС України — обов’язок суб’єкта владних повноважень доводити законність власних дій.

Апеляційна інстанція встановила, що педагогічна спеціальність позивачки не входила до відповідного переліку Міністерства оборони.

Суд також не отримав доказів добровільного взяття жінки на облік або документів про здобуття нею іншої кваліфікації, яка створювала б законні підстави для набуття статусу військовозобов’язаної.

Посилання на знищення архівів не звільняло ТЦК від обов’язку довести правомірність облікових дій.

Колегія суддів наголосила, що електронний запис підтверджує наявність відомостей у Реєстрі, але сам по собі не доводить законність їх первинного внесення.

Отже, відповідач не підтвердив юридичних підстав, необхідних для взяття позивачки на військовий облік.

Чому суд зобов’язав саме виключити жінку з обліку

Визначаючи спосіб захисту, апеляційний суд розмежував зняття та виключення з військового обліку.

У постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24 пояснено, що зняття з обліку не припиняє статусу військовозобов’язаної особи та допускає повторне взяття на облік.

Натомість виключення означає втрату відповідного статусу.

Апеляційна інстанція врахувала, що частина шоста статті 37 Закону № 2232-XII передбачає підстави виключення осіб, яких первинно взяли на облік правомірно.

Серед таких підстав — смерть або оголошення особи померлою, припинення громадянства України, визнання непридатною до військової служби, досягнення граничного віку перебування в запасі та окремі обставини проходження контрактної служби.

Однак ситуацію, коли людину від самого початку взяли на облік незаконно, ця норма прямо не врегульовує.

Тому суд застосував підхід ефективного поновлення порушеного права, врахувавши статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У постанові були враховані правові підходи ЄСПЛ у справах «Гурепка проти України», «Кудла проти Польщі», «Гарнага проти України», «Пайн Веллі Девелопментс Лтд та інші проти Ірландії», «Кая проти Туреччини», «Сілвер та інші проти Сполученого Королівства», «Рада профспілок цивільної служби та інші проти Сполученого Королівства», «Ментеш та інші проти Туреччини», «Ільхан проти Туреччини», «Кенеді проти Угорщини» та «Каїч та інші проти Хорватії».

Суд дійшов висновку, що для реального усунення наслідків незаконного первинного взяття на облік недостатньо лише визнати дії ТЦК протиправними.

Які вимоги суд задовольнив і скільки коштів присудив

За результатами апеляційного перегляду справи № 520/2450/26 суд:

  • Скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року.
  • Частково задовольнив апеляційну скаргу та адміністративний позов.
  • Визнав протиправними дії ТЦК щодо взяття жінки на військовий облік.
  • Визнав протиправним внесення персональних відомостей про неї до державного Реєстру.
  • Зобов’язав ТЦК виключити позивачку з військового обліку.
  • Зобов’язав виключити відомості про неї з Реєстру.
  • Відмовив в інших самостійних позовних вимогах.
  • Присудив 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окремі вимоги щодо видалення інформації про порушення правил військового обліку суд не задовольнив, оскільки відповідні відомості вже були відсутні, а рішення про виключення самої позивачки з Реєстру усувало й пов’язані з ними записи.

Також суд відмовив у вимогах визнати незаконним направлення звернення до поліції про адміністративне затримання та доставлення до ТЦК і зобов’язати центр повідомити поліцію про відсутність підстав для таких заходів.

Щодо витрат на адвоката жінка заявляла 24 000 грн за 12 годин роботи зі ставкою 2000 грн на годину.

До розрахунку входили консультація та визначення стратегії справи, підготовка позову, направлення адвокатських запитів і скарги до Міністерства оборони, а також два клопотання про витребування доказів.

Суд оцінив договір від 28 грудня 2025 року, додаткову угоду від 8 лютого 2026 року, акт виконаних робіт від 19 червня 2026 року та інші підтвердні документи.

Колегія суддів встановила, що частина заявлених послуг фактично входила до підготовки позову, окремі клопотання дублювали його зміст, а зазначений час роботи не повністю відповідав складності виконаних завдань.

Під час визначення компенсації суд застосував статті 132, 134 і 139 КАС України, положення законодавства про адвокатуру, рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, практику Верховного Суду та ЄСПЛ щодо реальності, необхідності й співмірності судових витрат.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати ухвалення. Касаційне оскарження можливе лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України.

Нагадаємо, раніше ми писали про судовий розгляд справи посадовців ТЦК щодо фіктивної мобілізації через «Оберіг».

Поділіться цією статтею