Цього разу ніхто не загинув. Тому що цього разу постріли були холостими, а «ворожі» війська насправді були французькими солдатами, чиїм наміром було не вбивати українців, а натомість допомогти сформувати їх у кращих, більш підготовлених воїнів.
Але невдовзі військові ігри, які в цей раз відбувались в багнюці у Франції, стануть надто реальними, коли українці повернуться додому та будуть відправлені на передову проти російських військ.
Як повідомляє «Kreschatic» з посиланням на репортаж AP, поки російське вторгнення переходить у другу зиму, а втрати — які вже оцінюються сотнями тисяч — продовжують зростати з обох сторін, програми бойової підготовки, надані союзниками України, допомагають їй вистояти та збільшити шанси на остаточну перемогу. Продовжуючи готувати українські війська до бою, незважаючи на те, що війна Ізраїлю та ХАМАС привертає увагу світу, прихильники України також конкретизують свої обіцянки дотримуватися її надовго.
Цього року Франція має намір підготувати 7000 українців — деяких у Польщі, інших на французьких базах — у рамках місії Європейського Союзу з військової допомоги Україні, яка розпочалася рік тому цього тижня. Минулого тижня французька армія надала Associated Press доступ до тренувальної бази у сільській місцевості Франції, щоб спостерігати за групою українських піхотинців, які проходили навчання в кінці чотиритижневого курсу.
Початковою метою місії ЄС було навчити 15 000 солдатів, але вона значно перевищила цю ціль і тепер очікує досягти 35 000 до кінця цього року. Комісія ЄС каже, що всі, крім трьох із 27 країн-членів ЄС, а також Норвегія, що не є членом ЄС, забезпечили навчальні курси або інструкторів.
За словами Пентагону, Сполучені Штати підготували близько 18 000 осіб, в основному в Німеччині, і ще 1000 готуються.
У Британії пройшли підготовку ще 30 000 українських військових протягом останніх 17 місяців, і ця програма навчання, за словами уряду Сполученого Королівства, є безпрецедентною з часів Другої світової війни.
Крім базової підготовки зі зброєю, надання першої медичної допомоги на полі бою та інших навичок, інструктори також передають спеціалізовані військові ноу-хау, починаючи від розмінування та ведення водних атак на борту невеликих човнів до ремонту обладнання, підготовки офіцерів і навіть допомоги українським військовим капеланам.
Оскільки до їхнього повернення в Україну залишилися лічені дні, похмуре майбутнє, яке чекає на стажерів на французькій базі, було помітно в рішучих, неусміхнених поглядах чоловіків, пише AP. Цивільні ще недавно, тепер вони носилися як солдати. Вони зверталися один до одного на прізвиська. Була щедра лайка, коли чоловіки переводили подих після штурму окопів із фальшивими гранатами та холостими патронами.
Французькі інструктори залишили рештки тварин у комплексі бліндажів і ровів, щоб загартувати війська до кровопролиття на полі бою. Лише офіцери мали попередній досвід роботи на передовій, сказав головний французький офіцер з підготовки.
Він сказав, що Україна шукає у Франції тактику та ноу-хау, які могли б допомогти її силам прорвати оборону Росії.
В Україні можна чітко побачити, що лінія фронту відносно заморожена, з двома воюючими сторонами, які використовують дуже схожі доктрини
– сказав французький офіцер-інструктор підполковник Евен.
Тож сьогодні один із ключів, який шукають у спробі зламати цю інерцію, — це спробувати розробити схеми маневрування, які можуть турбувати й навіть похитнути супротивника.
Окрім того, що AP спостерігала за їхнім нападом на щойно викопані траншеї, українці енергійно захищали макет села від нападу французького «ворога» та ховалися в залитих дощем лісах. Перекладачі подолали мовну прірву між солдатами та їхніми французькими господарями.
Французькі тренери сказали, що на власному досвіді вони зрозуміли, що нерозумно заводити надто дружні стосунки зі стажерами, тому що деяких із них обов’язково вб’ють удома. Незважаючи на те, що вони відчувають дискомфорт довгих днів і ночей у французьких нетрях, вони розривають стосунки після завершення навчання, а солдатам наказано не обмінюватися номерами телефонів чи іншими контактами.
Треба спалювати мости, бо інакше ти задаєш собі забагато питань. Коли ви дізнаєтесь, що та чи інша людина мертва, ви неодмінно запитаєте себе, що ви зробили не так: «Чи достатньо ми працювали над тією чи іншою тактикою?» Чи мав я більше наполягати на цьому?
– сказав один із інструкторів, капітан Ксав’єр.
Ми робимо все можливе. Запитувати себе потім, що ти зробив не так або міг би зробити краще, означає мучити себе даремно.
Також раніше ми писали про те, що Німеччина подвоїть витрати на військову допомогу Україні
