Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на IFLscience
Лауреати Нобелівської премії завжди привертають до себе увагу, але іноді їхні досягнення стають поштовхом до формування незвичних і навіть сумнівних переконань. Це явище називають «нобелівською хворобою», коли видатні вчені після отримання премії висловлюють псевдонаукові ідеї. Одним із прикладів є Карі Малліс, лауреат з хімії, який розповідав про зустріч із сяючим єнотом, що катався на мотоциклі.
Ще одним відомим випадком став інтерес П’єра Кюрі до спіритуалізму, а Джозеф Томсон, відкривач електрона, цілих 34 роки вивчав явища, пов’язані із медіумами. Такі захоплення часто виходять далеко за межі наукової сфери лауреатів. Наприклад, французький вчений Шарль Ріше, який отримав премію з фізіології та медицини, створив термін «ектоплазма» для опису субстанції, яку нібито виділяють медіуми.
Насправді ж це було звичайним трюком, коли медіуми ковтали шматки тканини та випускали їх під час сеансів. Подібні випадки не лише дивують, але й викликають критику. Бували й небезпечні прояви: деякі лауреати виступали проти еволюції, підтримували шкідливі ідеї щодо лікування хвороб, таких як аутизм, або навіть захоплювалися євгенікою.
Дослідники вважають, що причиною таких змін може бути суспільний тиск. Нобелівські лауреати часто стають символами інтелектуальної переваги, тому їхні коментарі очікують почути з будь-якого приводу. Один із лауреатів, Пол Нерс, зауважив, що суспільство сприймає їх експертами у всіх питаннях, хоча вони такими не є. У відповідь на це вони можуть виходити за межі своєї спеціалізації, висловлюючи думки з тих питань, у яких вони не мають компетенції.
Нагадаємо, раніше ми писали про загадковий оріхалкум та його реальне походження.
