Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
У сучасному світі, де емоції часто доводиться тримати під замком, зростає інтерес до альтернативних методів психоемоційного розвантаження. Одним із таких є кімнати люті — спеціально облаштовані простори, де дозволено розбивати предмети, кричати і проявляти емоції без обмежень. Цей тренд набирає популярності серед людей, які пережили психотравмуючі події, зокрема дитячі травми або насильство. Чи дійсно розбиті тарілки і знищені телевізори здатні зцілити душу? Як саме виглядає подібний досвід у терапевтичному контексті?
Терапевтична цінність кімнат люті стала темою численних дискусій. Частина психологів розглядає їх як безпечну форму катарсису, що допомагає виразити стримувані почуття, інші — як ризикований механізм уникнення глибшої роботи з емоціями. Та незважаючи на різні думки, тисячі людей щодня обирають саме такий спосіб подолання внутрішнього болю.
Як з’явились кімнати люті
Перші кімнати люті з’явились у Японії на початку 2000-х років як «простори для плачу» чи «кімнати для знищення стресу». У США вони набули популярності після фінансової кризи 2008 року, коли тисячі людей шукали вихід емоційному напруженню без залучення до насильства або шкідливих звичок.
Нині в Америці існують сотні таких кімнат, особливо в мегаполісах. Їх відвідують люди різного віку та статі, але статистика показує: основні клієнти — це жінки. Причиною може бути те, що суспільство традиційно вчить жінок придушувати агресію, замість того щоб дозволити собі її проявити у безпечному середовищі.
Чому кімнати люті приваблюють людей із травматичним досвідом
Більшість людей, які звертаються до кімнат люті, мають досвід пережитої травми, часто — в дитинстві. Вони роками пригнічували гнів, сором, страх і провину. Саме в цих просторах вони можуть вперше в житті дозволити собі відчути те, що так довго приховували.
Такі кімнати стають місцем, де можливий так званий коригуючий досвід. Якщо раніше людина була змушена мовчки терпіти біль, зараз вона отримує дозвіл не тільки на крик, а й на розбиття об’єктів, які стають символами вивільнення внутрішньої напруги.
Як проходить терапевтичний сеанс у кімнаті люті
У деяких випадках кімнати люті стають частиною психотерапії. Психологи разом із клієнтами планують такі сесії, визначають їхню мету та готують до можливих реакцій. Часто під час першого відвідування людина відчуває тривогу: «А раптом нічого не відчу?» або «Що буде, якщо вивільниться все одразу?».
Сам процес починається з легких дій — наприклад, кидання посуду в стіну. Потім настає черга важчих об’єктів: телевізорів, старих принтерів або меблів. Деякі клієнти використовують молотки, бити чи інструменти для демонтажу. Усе це супроводжується підтримкою спеціаліста, який допомагає залишатися в контакті зі своїм тілом і почуттями.
Що кажуть ті, хто вже пройшов через цей досвід
Люди, які пройшли через кімнати люті, часто говорять про полегшення, нове усвідомлення себе та навіть глибше розуміння власної історії. Одні відчувають, ніби з них зняли важкий тягар, інші — вперше дозволяють собі «бути злими» і не соромитися цього.
Часто після таких сесій приходить не тільки фізична втома, а й глибокий душевний спокій. Людина розуміє: її емоції — не ворог, а інструмент для одужання. Саме через це багато хто називає кімнати люті одним із найбільш вражаючих моментів у власній терапії.
Що варто знати перед відвідуванням кімнати люті
Перш ніж вирушити до кімнати люті, варто проконсультуватися зі спеціалістом, особливо якщо маєш досвід важкої травми чи розладів настрою. Важливо розуміти, що це не універсальний метод, а інструмент, який працює в комплексі з іншими підходами.
Також важливо встановити особисту мету: що саме ти хочеш відчути або виразити? Деякі обирають символічні предмети — наприклад, розбивають старі речі, які нагадують про токсичні стосунки чи важкі періоди. Інші зосереджуються на фізичних відчуттях, дозволяючи тілу вивільнити стрес.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як навчитися говорити впевнено.
