Хто стане новим Папою: фаворити, вибори й внутрішня боротьба у Ватикані

У травні 2025 року католицький світ отримає нового Папу Римського, якого вибере вузьке коло кардиналів у Сикстинській капелі, і хоча світ має свої симпатії та ставки, вирішальним фактором стануть не географія чи медійність. 
Кардинали. Фото - NPR

Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на CNN

Після смерті Папи Франциска Римська курія готується до одного з найважливіших рішень для католицького світу — обрання нового Папи Римського. Конклав, який збереться в Сикстинській капелі, має ухвалити не лише духовне, а й політичне рішення, що може визначити курс католицької церкви на десятиліття вперед. Серед ієрархів церкви вже сформувалися групи підтримки головних претендентів, які представляють різні ідеологічні напрями: від прогресистів до консерваторів.

Після завершення похорону Папи Франциска, що відбувся 26 квітня, стартував період підготовки до виборів нового понтифіка. Очікується, що голосування в межах конклаву розпочнеться вже у травні 2025 року. Участь у виборах візьмуть кардинали, яким не виповнилося 80 років — таких наразі 135. За церковними канонами, для обрання нового Папи необхідно здобути підтримку двох третин виборців, тобто щонайменше 90 голосів.

Кардинали, які змінять історію: фаворити гонки

Серед імовірних претендентів виділяються чотири постаті: П’єтро Паролін з Італії, Луїс Антоніо Тагле з Філіппін, Петер Ердо з Угорщини та Маттео Дзуппі з Болоньї. Паролін вважається найбільш досвідченим із них, обіймаючи посаду Державного секретаря Ватикану. Його дипломатична активність охоплює як домовленості з Китаєм, так і участь у мирних переговорах щодо війни в Україні. Такий бекграунд робить його серйозним кандидатом у очах поміркованих ієрархів.

Луїс Тагле, у свою чергу, є символом глобалізації католицької церкви. Його філіппінське походження та популярність у католицьких регіонах Азії свідчать про можливість кардинального географічного зсуву. Він активно комунікує з вірянами через соціальні мережі та вважається голосом молодого прогресивного крила. Утім, попри свій сучасний імідж, Тагле не уникнув критики за провали в управлінні благодійною організацією Caritas.

Консервативна стратегія: на кого роблять ставку

Консервативний табір, який прагне зберегти традиційні цінності церкви, об’єднався навколо постаті Петера Ердо. Архієпископ Будапешта вирізняється глибокими богословськими знаннями й неагресивним, але стабільним стилем керівництва. Його підтримка з боку уряду Угорщини та досвід на європейському рівні створюють підґрунтя для консенсусного обрання серед європейських кардиналів.

У цьому ж крилі варто згадати кардинала Реймонда Берка зі США, якого підтримує частина американських католиків, що тяжіють до релігійного фундаменталізму. Однак його конфлікт із Папою Франциском та відкриті заяви проти реформ значно обмежують його шанси стати фігурою єднання у церкві. Більш гнучкий Ердо має перевагу в діалозі з поміркованими.

Сила прогресистів: надії ідеологічних наступників Франциска

Маттео Дзуппі, архієпископ Болоньї, активно працював у сфері миротворчості та медіації. Він виступав як переговорник у конфліктах у Мозамбіку, а останнім часом — і щодо російсько-української війни. Його ім’я добре знайоме українцям завдяки гуманітарній місії та візитам в Україну. Дзуппі уособлює прагнення реформ, оновлення і відкритості церкви до суспільних викликів.

Іншим прогресивним кандидатом є Пітер Тарксон з Гани, який представляє зростаючу католицьку спільноту Африки. Його бачення рівності, екологічної відповідальності та соціальної справедливості набуває актуальності у світі нових викликів. Утім, африканське походження може бути як перевагою, так і бар’єром для консервативних кардиналів, які звикли до європейського центру.

Чому обрати важко: ідеологія, географія, культура

Обрати нового Папу — значить знайти баланс між вірою, традицією і потребами сучасності. Внутрішня структура Ватикану наразі поділена не лише ідеологічно, а й за регіональним принципом. Європейці досі мають вагому кількість голосів, однак зростаюча католицька присутність в Азії, Африці та Латинській Америці змінює правила гри.

У 2025 році більшість виборців на конклаві є кардиналами, призначеними Папою Франциском. Це може схилити голосування в бік його ідеологічних наступників. Проте історія показує, що логіка не завжди працює. Сам Франциск був неочікуваним вибором, і нині аналітики не наважуються давати точні прогнози, визнаючи непередбачуваність духовного вибору.

Кардинал Паролін із глибоким дипломатичним досвідом, філіппінець Тагле як символ глобального оновлення, або ж консервативний Ердо — кожен із них має реальні шанси, однак остаточне рішення залишається в руках Святого Духа, через голоси кардиналів.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Єврокомісії відповіли, чи завадить угода щодо корисних копалин членству України в ЄС.

Share This Article
Щоб бути вільним потрібно знати правду.
Коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *