Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Інфлюенсери в соціальних мережах мають велику аудиторію та користуються значною популярністю, часто формуючи думки й поведінку своїх підписників. Вважається, що їхній вплив базується на довірі, яку їм надають користувачі, а також на соціальних сигналах, таких як кількість підписників і лайків. Однак наукові дослідження показують, що інформація, яку поширюють інфлюенсери, не запам’ятовується краще, ніж повідомлення звичайних користувачів. Це ставить під сумнів ефективність їхнього впливу на когнітивному рівні.
Популярність і довіра до інфлюенсерів базуються переважно на зовнішніх ознаках, які підкреслюють їхній статус і привабливість. Соціальні підтвердження, як-от лайки чи велика кількість підписників, створюють у підписників ілюзію надійності та авторитету. Проте ця соціальна підтримка не гарантує, що інформація, яку вони поширюють, надовго закарбовується в пам’яті аудиторії. Таким чином, вплив інфлюенсерів більше пов’язаний з емоційним сприйняттям, ніж із глибоким засвоєнням інформації.
Механізми впливу інфлюенсерів у соцмережах
Однією з головних причин, чому інфлюенсери здаються впливовими, є ефект соціального схвалення, який стимулює користувачів довіряти їм без критичного аналізу. Соціальні сигнали спонукають до швидких оцінок, що допомагає приймати рішення, але також збільшує ризик поверхневого сприйняття інформації. Цей процес називають евристичним мисленням — люди покладаються на спрощені ментальні правила, а не на детальний розгляд фактів.
Дослідження, проведені на прикладі контенту про COVID-19 і особисті історії у симульованих соцмережах, виявили, що пам’ять користувачів не поліпшується при перегляді постів від відомих інфлюенсерів. Незважаючи на те, що вони оцінили таких користувачів як більш привабливих і надійних, фактичне запам’ятовування змісту залишалося на рівні повідомлень від звичайних юзерів. Це свідчить про те, що вплив інфлюенсерів не пов’язаний із кращим запам’ятовуванням контенту.
Вплив емоційних і соціальних факторів
Важливу роль у сприйнятті інформації інфлюенсерами відіграють емоційні зв’язки та ступінь знайомства аудиторії з автором контенту. Особистісна автентичність та здатність викликати емоції можуть підсилювати залученість користувачів і впливати на те, як вони реагують на інформацію. Ці фактори формують більш складний соціальний контекст, ніж просто кількість підписників чи лайків.
Крім того, особливості платформи, такі як алгоритми персоналізації й можливість миттєвого взаємодії, можуть впливати на те, як і що користувачі запам’ятовують. Взаємодія в реальному часі з інфлюенсерами і спільнотами створює більш живі враження, що потенційно може змінювати сприйняття та запам’ятовування інформації. Ці нюанси потребують додаткового вивчення у майбутніх дослідженнях.
Чому пам’ять не покращується при перегляді постів інфлюенсерів
Причиною може бути те, що користувачі більше звертають увагу на статус автора, а не на зміст повідомлення. Умови онлайн-середовища спонукають до швидкого перегляду великої кількості інформації, що знижує можливість глибокого опрацювання кожного повідомлення. Як результат, пам’ять на конкретні деталі контенту не покращується, навіть якщо інфлюенсер має високий рівень довіри.
Це також пов’язано з особливістю соціальної інформації — її сприйняття часто залежить від контексту та особистісного ставлення. Соціальні підтвердження допомагають швидко ухвалювати рішення, але не забезпечують кращого запам’ятовування. Отже, ефективність впливу інфлюенсерів більше базується на емоційній оцінці, ніж на когнітивній обробці інформації.
Особливості сприйняття інформації в епоху соцмереж
В умовах інформаційного перевантаження люди схильні використовувати ментальні спрощення, щоб швидко орієнтуватися у великій кількості контенту. Ця стратегія економить час, але може призводити до поверхневого сприйняття й неякісних рішень. Соціальні мережі підсилюють цей ефект завдяки алгоритмам, які формують інформаційний простір користувача.
Відтак, підписники інфлюенсерів часто приймають рекомендації, не перевіряючи факти, керуючись довірою до особистості, а не глибинним розумінням змісту. Цей феномен пояснює, чому, незважаючи на велику аудиторію та привабливість інфлюенсерів, їхній вплив не завжди базується на стійкому запам’ятовуванні інформації.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, який хліб знижує глюкозу та підвищує ситість.
