Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Дофамін — це нейромедіатор, який має величезне значення для нашого організму. Часто асоціюється з приємними відчуттями, але його роль набагато складніша і багатогранніша. В останні роки він став справжнім “героєм” медіа, особливо через свою участь у механізмах мотивації та задоволення. Однак, існує багато міфів щодо того, як цей хімічний елемент впливає на наше життя, поведінку та емоції.
Основною функцією дофаміну є стимулювання процесу навчання та адаптації через систему підкріплення. Важливо усвідомити, що його роль не обмежується тільки відчуттям задоволення, хоча саме через це багато хто розглядає його як “гормон щастя”. Проте цей нейромедіатор також відіграє важливу роль у формуванні звичок, мотивації та реакціях на несподівані події. Вивчення функцій дофаміну та його впливу на мозкові структури дозволяє краще зрозуміти поведінку людини в умовах сучасного світу.
Міф 1: Дофамін означає тільки задоволення
Попри те, що дофамін часто пов’язують з приємними відчуттями, його основна роль не у виробленні емоційного задоволення. Він більше орієнтований на навчання, а саме на допомогу в адаптації до нових умов або поведінки. Коли мозок отримує сигнал дофаміну, це зазвичай вказує на важливу подію, яку треба запам’ятати, а не на безпосереднє задоволення.
Важливо зауважити, що задоволення, яке ми відчуваємо від конкретних дій, викликане не лише дофаміном, а й іншими нейромедіаторами, такими як серотонін та ендорфіни. Тому помилково вважати, що дофамін є єдиним “відповідальним” за відчуття щастя.
Міф 2: Чим більше дофаміну, тим більше щастя
Низький рівень дофаміну дійсно асоціюється з депресією, але підвищення його рівня не обов’язково призведе до більшого щастя. Дофамін є важливим для мотивації до досягнення мети, але його роль обмежується процесом стимулювання бажання досягти певного результату, а не самою радістю від досягнення цього результату. Тому важливо розуміти різницю між мотивацією і безпосереднім щастям.
Більш того, надмірне вивільнення дофаміну, яке часто спостерігається при залежностях, може мати й негативні наслідки, такі як погіршення психічного стану або розвиток залежностей від різних видів поведінки.
Міф 3: Прокручування в соцмережах — це вина дофаміну
Сучасні соцмережі створюють середовище, яке заохочує постійне прокручування новинної стрічки, де кожне нове повідомлення може стати “неочікуваною” радістю. Дофамін активно бере участь у механізмі передбачення нагороди, але не всі емоційні відчуття, пов’язані з прокручуванням, викликає тільки він. Потрібно також враховувати, що соціальні медіа, подібно до азартних ігор, використовують непередбачуваність як потужний фактор, що активує бажання продовжувати взаємодію.
Замість того щоб сприймати кожне нове повідомлення як “винагороду”, важливо усвідомити, що це просто система, яка активує дофамінову відповідь у нашому мозку, допомагаючи мотивувати нас до подальших дій.
Міф 4: Детокс від дофаміну може бути корисним
Ідея “детоксу від дофаміну”, що пропагує відмову від приємних відчуттів або стимулів, набирає популярності. Однак науково доведено, що це більше стосується потреби в зміні звичок або звільненні від залежностей. Справжнє значення детоксу в контексті дофаміну полягає не в припиненні його вироблення, а в зміні того, як ми реагуємо на повторювані стимули.
Тому виведення дофаміну з системи, як правило, є нездійсненним, оскільки він є необхідним для нормальної діяльності мозку та організму. Такі “детокси” зазвичай допомагають змінити поведінкові патерни, а не кардинально впливають на рівень дофаміну.
Міф 5: Ми можемо контролювати систему дофаміну
Ідея “хакнути” систему дофаміну й отримати контроль над своїми звичками здається привабливою, але вона є спрощеною. Вивчення механізмів дофаміну дає нам можливість краще розуміти свою мотивацію та поведінку, але це не означає, що можна повністю маніпулювати цими процесами. Важливо зазначити, що на дофамінові шляхи впливають не лише ми самі, а й навколишнє середовище, соціальні та культурні фактори, що створюють умови для конкретних реакцій мозку.
Простого “включення” або “вимкнення” дофамінових реакцій не існує, тому контроль над системою дофаміну більше нагадує навичку управління власними звичками і умовами, ніж надзвичайну здатність маніпулювати мозком.
Нагадаємо, раніше ми писали про фрукти і овочі, які допомагають заснути.
