Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Людський мозок не завершує навчання у момент, коли припиняється читання книги чи завершуються заняття. Найактивніші процеси обробки нової інформації починаються саме після цього — під час сну. Біологічні механізми нічного відпочинку перетворюють тимчасові сліди на стабільні знання. Але не всі спогади проходять цей відбір: сон діє вибірково, надаючи перевагу певним типам інформації.
Дослідження демонструють, що саме у фазах сну мозок активізує процеси консолідації пам’яті — перенесення знань з короткочасного сховища до довготривалого. Особливу увагу він приділяє слабким спогадам, що ще не встигли закріпитися повністю. Це допомагає не лише зберегти важливе, а й підготувати основу для нових інтелектуальних зв’язків.
Чому слабкі знання мають перевагу
Сон “обирає” інформацію, що найбільше потребує закріплення. Якщо матеріал був вивчений лише частково, саме він стає пріоритетом для обробки під час нічного відпочинку. Наприклад, у дослідах із заучуванням пар слів виявлено: ті, які учасники запам’ятали гірше, після сну відновлювалися краще за інші.
Це стратегічний підхід мозку. Натомість ті знання, які вже добре запам’яталися, не потребують додаткової підтримки й отримують менше ресурсів. Таким чином, мозок ефективно розподіляє обмежену «обчислювальну потужність» сну на те, що найбільш вразливе до забуття.
Створення нових зв’язків між спогадами
Під час сну активізується здатність до узагальнення знань. Мозок не просто повторює вивчене — він починає будувати логічні містки між окремими фактами. Це дозволяє формувати нові висновки, навіть якщо вони не були чітко викладені в навчальному матеріалі.
Такі процеси особливо помітні у завданнях із просторовим мисленням. Якщо людині показали окремі положення предметів одне відносно одного, після сну вона здатна правильно уявити їх повне розташування, навіть без прямого навчання цьому. Таким чином, нічний відпочинок сприяє глибшому розумінню структури знань.
Емоції та винагороди як каталізатори пам’яті
Інформація, пов’язана з емоційним впливом або очікуваною винагородою, має більші шанси залишитися в пам’яті. Сон значно підсилює цей ефект. Коли люди переглядають емоційно насичені зображення, вони краще пам’ятають саме їх, якщо між переглядом і тестом на пам’ять був сон.
Також доведено, що матеріал, який був позначений як “цінний” через нагороду чи мотивацію, закріплюється міцніше. Під час сну активізуються нейронні ланцюги, що повторно програють “помічену” інформацію, готуючи її до довготривалого зберігання.
Пам’ять, стійка до нової інформації
Ще один ефект сну — захист старої інформації від витіснення новою. Якщо людина вивчила один набір зв’язків, а потім через певний час засвоїла схожий, нове може знищити старе. Але якщо між цими фазами було достатньо сну, первинні знання залишаються стійкими.
Це означає, що сон не просто закріплює спогади, а й робить їх менш вразливими до втрат. В експериментах, де учасники вивчали слова у форматі А–B, а потім А–C, ті, хто спав після першого блоку, краще пригадували початкові пари — навіть після впливу нової інформації.
Навчання, що вимагає часу та зусиль
Сон допомагає не тільки у засвоєнні фактів, а й у вдосконаленні навичок. Особливо це помітно при вивченні моторних дій, як-от гра на музичних інструментах або спортивні рухи. Після сну значно покращується точність і швидкість виконання таких дій.
Також зміцнюється здатність до статистичного навчання — коли мозок вловлює закономірності в потоці інформації. Якщо ці закономірності складні для сприйняття, сон значно підвищує ймовірність їх успішного засвоєння. Це показує, наскільки важливо давати собі відпочинок під час інтенсивного навчального процесу.
Нагадаємо, раніше ми писали про вуглеводи, які сприяють довголіттю.
