Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Science Alert
Біологічний вік мозку може бути одним із найточніших показників очікуваної тривалості життя людини. До такого висновку дійшли науковці зі Стенфордського університету після масштабного дослідження, проведеного на основі даних понад 44 тисяч осіб віком від 40 до 70 років. Вивчивши біологічний стан 11 органів, включно з мозком, дослідники змогли визначити, які саме органи найбільше впливають на смертність.
Виявилося, що саме стан мозку має найсильніший зв’язок із довголіттям. Люди з «молодим» мозком частіше жили довше, тоді як наявність «старого» мозку подвоювала ризик смерті протягом наступних 15 років. Дослідження базувалося на аналізі крові, що виявляє рівні білків, асоційованих з активністю органів, дозволяючи оцінити функціональний вік кожного з них.
Мозок як головний маркер тривалості життя
Науковці провели аналіз організму за біомаркерами, визначаючи, наскільки «старим» є кожен із 11 основних органів, серед яких серце, печінка, нирки, легені та мозок. Учасників дослідження спостерігали до 17 років, аналізуючи зв’язок між віком органів і смертністю. Загальна закономірність підтвердилася: чим більше органів мають ознаки старіння — тим вищий ризик смерті.
Але саме біологічний вік мозку виявився вирішальним. Люди, чий мозок був на біологічному рівні значно старший за паспортний вік, мали майже вдвічі більший ризик передчасної смерті. Натомість ті, у кого мозок залишався «молодим», демонстрували на 40% меншу ймовірність померти протягом дослідження.
Основні ризики, пов’язані з біологічним старінням мозку:
- вища смертність незалежно від інших факторів;
- збільшення ризику хвороби Альцгеймера у 3 рази;
- сильніший вплив на загальний стан організму, ніж інші органи.
Що вимірює аналіз і як він працює
Для визначення віку органів використовувався аналіз крові, який вимірює концентрацію специфічних білків. Ці білки відповідають за функціонування конкретних органів, і зміна їх рівня дозволяє оцінити стан зношення або збереженості. Мозок показав найбільшу кореляцію з прогнозованою тривалістю життя, порівняно з іншими органами.
Чим старшим є орган за білковими маркерами — тим вищий ризик патологій, і тим сильніше знижується потенціал довголіття. Учасники з кількома «постарілими» органами демонстрували підвищену ймовірність розвитку захворювань, зокрема серцево-судинних або нейродегенеративних.
Як працює оцінка органів за біомаркерами:
- аналіз білків, які виробляють конкретні органи;
- порівняння з типовими рівнями для кожного віку;
- складання індивідуального біологічного віку;
- прогноз ризику захворювань і смерті.
Молодий мозок — нижчий ризик деменції та смерті
Результати дослідження також показали, що люди з надзвичайно молодим мозком рідше страждали від хвороби Альцгеймера. Імовірність діагностувати у них деменцію була на 74% нижчою, ніж у тих, чий мозок відповідав хронологічному віку. Це вказує на важливу роль мозкового здоров’я в уповільненні нейродегенеративних процесів.
Окрім того, здоровий біологічний стан мозку асоціювався із загальною стійкістю до хронічних хвороб. Він виявився більш важливим за серце або імунну систему у прогнозі довголіття. У майбутньому ця методика може стати основою для персоналізованих стратегій запобігання старінню.
Переваги молодого мозку згідно з результатами:
- зниження ризику передчасної смерті до 40%;
- зменшення ймовірності хвороби Альцгеймера на 74%;
- стійкість до багатьох системних захворювань;
- вища когнітивна та психологічна стабільність.
Як фактори способу життя впливають на старіння мозку
Науковці підкреслюють, що на стан мозку впливають десятки чинників — від фізичної активності до дієти. Попередні дослідження пов’язували прискорене старіння мозку з бідністю, ожирінням, низькою освітченістю та психоемоційними перевантаженнями. Навпаки, регулярні вправи, здорове харчування та розумові навантаження допомагають зберегти мозок «молодим».
Ключовим завданням дослідників залишається визначити, які конкретні зміни способу життя найбільше впливають на біологічний вік мозку. Зниження вартості аналізів у майбутньому дозволить зосередити зусилля на найкритичніших органах і запровадити персоналізовані протоколи збереження здоров’я.
Фактори, що прискорюють або сповільнюють старіння мозку:
- низька фізична активність;
- надмірна вага та неправильне харчування;
- хронічний стрес і депресія;
- відсутність ментального навантаження та нових знань.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому складність людини — це перевага, а не недолік.
