Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Коли людина переживає тривожний стан, її мозок починає інакше оцінювати реальність. Це стосується не лише відчуттів чи емоцій, а й таких базових когнітивних процесів, як сприйняття часу. Нові дослідження показують, що тривога здатна «стискати» час, роблячи його суб’єктивно коротшим, ніж він є насправді. Людина ніби втрачає відлік, не встигаючи за ходом подій.
Цей ефект може проявлятися як у побуті, так і у складних життєвих ситуаціях. Наприклад, тривожний студент може думати, що часу на виконання завдання ще багато, а натомість не встигне завершити роботу. Тривога не просто заважає зосередитись — вона впливає на те, як мозок інтерпретує послідовність і тривалість подій. Це має серйозні наслідки для продуктивності, рішень і навіть відчуття сенсу прожитого життя.
Суб’єктивний час і його біологічне підґрунтя
Час у людському сприйнятті — не лінійне явище, як у фізиці. Наш мозок користується складною мережею нейронних схем, хімічних речовин і гормонів, які визначають так званий суб’єктивний час. У нормальному стані ми здатні досить точно оцінити тривалість подій, проте навіть легкі емоційні зрушення можуть цю здатність змінити.
Зокрема, в умовах сильних емоцій — як позитивних, так і негативних — часові інтервали сприймаються інакше. Радісні моменти здаються короткими, тоді як небажані події можуть «тягнутися вічність». Але парадокс полягає в тому, що тривожність, попри своє негативне забарвлення, змушує час летіти швидше. Це суперечить загальному уявленню, що неприємні події завжди сприймаються як довгі.
Чим страх відрізняється від тривоги у контексті часу
Хоча страх і тривога часто ототожнюються, вони мають різні наслідки для сприйняття часу. Страх — це реакція на конкретну загрозу, яка є тут і зараз. У цьому стані людина концентрується на моменті, загострюються всі органи чуття, а час ніби уповільнюється. Це еволюційно обумовлено: так організм готується до негайної дії.
Тривога ж — це реакція на невизначену або майбутню загрозу. Вона розпорошує увагу, змушуючи свідомість постійно «перескакувати» між різними сценаріями розвитку подій. Це внутрішнє напруження відволікає від теперішнього моменту, через що мозок перестає фіксувати хід часу адекватно. У результаті здається, ніби час минув дуже швидко.
Як дослідники виміряли зміну сприйняття часу
У серії експериментів вчені моделювали умови тривоги і страху, щоб оцінити їхній вплив на сприйняття часу. В умовах тривоги учасники не знали, коли або чи взагалі отримають електричний розряд, у той час як в умовах страху розряд був гарантований. Результати показали чітку закономірність: при тривозі більшість учасників стабільно занижували оцінку часу.
Тобто, коли майбутнє є невизначеним і напруженим, мозок починає «економити» на обробці часових маркерів. Натомість під час страху, коли ситуація передбачувана, навіть якщо й загрозлива, сприйняття часу не зазнає значних змін або навіть сповільнюється.
Чому це важливо для повсякденного життя
Порушення сприйняття часу під впливом тривоги може суттєво впливати на якість життя. Людина в стані постійного внутрішнього хвилювання може не помічати, як проходять дні, тижні, роки. Це веде до емоційного вигорання, втоми, втрати мотивації та розчарування. Особливо критично це у професійному середовищі, де дедлайни, тайм-менеджмент і продуктивність відіграють ключову роль.
Також це явище має значення для психотерапевтичної практики. Робота з тривожними клієнтами повинна враховувати не лише емоційні симптоми, а й когнітивні спотворення, пов’язані зі сприйняттям часу. Допомога у поверненні уваги в теперішній момент може значно покращити ефективність терапії.
Нагадаємо, раніше ми писали про насіння чіа та здоров’я серця.
