Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Уміння домовлятися про межі та щиро виражати бажання є однією з ключових основ здорових стосунків. Модель «колеса згоди», створена докторкою Бетті Мартін, допомагає зрозуміти, як саме розподіляються ролі у процесі взаємодії. Це не просто набір правил, а спосіб уважніше ставитися до себе та до іншого, знаходити баланс між свободою та безпекою.
Концепція базується на простому, але глибокому питанні: хто діє і для кого це робиться? Відповіді дозволяють уникнути непорозумінь, які часто виникають у побуті чи в інтимних стосунках. Замість автоматичних реакцій і неозвучених очікувань люди отримують можливість відверто виявляти потреби, отримувати ясність і будувати довіру.
Чотири ролі взаємодії
Модель пропонує поділити будь-яку дію на чотири умовні квадранти. Це дозволяє зняти плутанину і зрозуміти, чия ініціатива та чия вигода у конкретному випадку. Першим елементом є дарування, коли людина щось робить для іншого з власного бажання принести радість. Це прояв щирої турботи, яка не очікує винагороди у відповідь.
Другим квадрантом є отримання, коли людина відкрито просить про щось і приймає увагу чи дію на свою користь. Така позиція вимагає сміливості заявити про потребу, але водночас зміцнює довіру, адже інший знає, що саме потрібно.
Значення дозволу і прийняття
Окреме місце у моделі займають дозволяння та взяття. У першому випадку одна людина робить дію для себе, але з погодження іншого, який усвідомлено дозволяє цей процес. Це зберігає прозорість та відкриває простір для комфорту без примусу.
Взяття ж передбачає, що хтось робить щось для власного задоволення, однак тільки після отримання чіткого і добровільного «так». Такий підхід знімає ризик маніпуляцій і допомагає будувати контакт на довірі та усвідомленій згоді.
Практичне застосування у повсякденності
Ця модель виходить далеко за межі інтимних ситуацій. Вона може бути корисною під час сімейних розмов, спільної роботи чи дружніх контактів. Запитання «для кого це?» або «чия була ідея?» здатні швидко прояснити ситуацію та уникнути образ. Просте уповільнення процесу й уважність відкривають нові можливості для взаєморозуміння.
Уміння розрізняти ролі допомагає краще чути себе і партнера. Це створює простір для експериментів без страху, адже межі обумовлені та зрозумілі. Завдяки цьому люди відчувають більше легкості у спілкуванні й можуть дозволити собі бути щирими.
Безпека як фундамент відкритості
Головним здобутком підходу є створення простору, де безпека не є другорядною, а закладається від самого початку. Тільки тоді з’являється місце для довіри, гри і дослідження. Чіткість у бажаннях і межах робить контакт справжнім і дозволяє взаємодіяти без постійного сумніву.
Такий підхід показує, що згода не обмежує, а розширює можливості. Вона відкриває двері до сміливості проявляти себе і дає впевненість, що інший теж має голос і право бути почутим. Це перетворює стосунки на простір рівності та справжньої близькості.
Відкриття того, що згода може бути живим процесом, змінює ставлення до спілкування і допомагає по-новому дивитися на довіру та взаємність, адже саме чіткість створює основу для свободи та взаємної поваги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як знаходити силу у труднощах.
