Згідно з народними переказами, звичка передавати гроші після заходу сонця вважалася недобрим знаком, адже разом із монетами чи купюрами людина ніби «віддає» свою енергію та добробут. Ця прикмета існує вже сотні років і пов’язана не лише з фінансовими переконаннями, а й із уявленнями про рух життєвої сили. У давнину вважали, що вечір — це час, коли світла енергія дня змінюється на темну, тому будь-які матеріальні дії, пов’язані з обміном або позикою, могли принести нестачу грошей у майбутньому, пише Kreschatic.
Сьогодні прикмета «не брати й не віддавати гроші ввечері» дійшла до нас у майже незмінному вигляді. Її часто сприймають як елемент традиційної культури або побутової обережності. Проте за цією звичкою стоїть давня символіка: ніч — це час спокою, завершення циклу, а не початку нових справ. Саме тому будь-яке фінансове переміщення після заходу сонця вважалося втручанням у природний порядок речей.
Як виникла прикмета
Коріння цього повір’я сягає ще дохристиянських вірувань, коли люди уявляли гроші не просто як засіб обміну, а як носій енергії, здатний впливати на добробут сім’ї. Вечір асоціювався із втратою сонячного світла, а отже — із відтоком удачі. Передаючи гроші в цей час, людина ніби ділиться власним щастям. Навіть короткочасна позика після заходу сонця могла, за повір’ями, призвести до довготривалої фінансової порожнечі.
У давнину господарі часто закривали скрині з грошима одразу після вечері. Це мало не лише практичний сенс, а й сакральний — оберігати майно від «нічних сил». Гроші, покладені на ніч на стіл або залишені без нагляду, могли, за повір’ями, «втратити силу». Саме тому важливо було не торкатися до них після настання темряви.
Символічний сенс вечора у фінансових ритуалах
У народних уявленнях вечір — це межа між двома світами: активним і спокійним. Вважається, що будь-які енергетичні потоки, зокрема фінансові, у цей час сповільнюються або навіть «замикаються». Передача грошей, а особливо в борг, сприймалася як відкриття шляху для витоку матеріальних благ. Саме тому купівля-продаж, позика чи повернення боргів після заходу сонця вважалися невигідними для обох сторін.
У той же час існували певні винятки. Якщо гроші передавалися з благими намірами — наприклад, у дар чи на допомогу — це не вважалося поганим знаком. Головне, щоб дія відбувалася з чистими помислами. У такому випадку енергетика процесу, за повір’ями, не порушувала баланс, а навпаки — зміцнювала добробут дарувальника.
Що каже сучасна наука
З точки зору психології, прикмета може мати раціональне пояснення. Люди схильні відчувати тривогу або невпевненість у темний час доби, коли увага знижується, а ризик помилки зростає. Тому уникання грошових операцій увечері можна розглядати як прояв обережності, сформований досвідом поколінь. Крім того, у темний час підвищується ймовірність обману, крадіжок або неправильних розрахунків — що теж могло стати основою для формування заборони.
Дослідники традиційної культури додають, що подібні прикмети виконували соціальну функцію — вчили людей економічній дисципліні. Вони допомагали формувати ставлення до грошей як до чогось, що вимагає поваги та уваги. Тому навіть без містичного підтексту цей звичай зберігає практичний сенс.
Нагадаємо, раніше ми писали про магнітні бурі 10–12 жовтня.
