За даними Psychology Today, де авторка Діана Г. Ломберг розповідає про негативний вплив типових звичок на роботу мозку у вихідні, неправильна організація відпочинку може призводити до когнітивного виснаження навіть без фізичного навантаження, пише Kreschatic.
Дослідники пояснюють, що вихідні мають стати часом відновлення нейронної активності, але більшість людей використовує їх для безцільного прокручування соціальних мереж, надмірного сну чи хаотичного планування. Такі дії не дають мозку перезавантажитися, а лише підсилюють втому та дратівливість.
Надмірний сон шкодить, навіть якщо здається, що це відпочинок
Фахівці зазначають, що сон понад 9 годин на добу у вихідні може негативно впливати на циркадні ритми. Після такого «відсипання» мозок отримує сигнал про зміну режиму, через що в понеділок виникає стан схожий на джетлаг — різке падіння концентрації, сонливість і труднощі з фокусуванням.
Крім того, надмірний сон порушує баланс дофаміну та серотоніну — нейромедіаторів, відповідальних за мотивацію й настрій. У результаті людина почувається емоційно виснаженою навіть після двох днів «відпочинку». Експерти радять підтримувати стабільний режим сну — лягати й прокидатися з різницею не більш ніж у 60 хвилин.
Цілоденне прокручування екранів виснажує нейрони
Ще одна шкідлива звичка — багатогодинне користування смартфоном. Безперервний потік відео, повідомлень і коротких кліпів активує дофамінову систему мозку, змушуючи шукати нові стимули. У результаті формується залежність, яка знижує здатність мозку концентруватися на довгих завданнях.
Дослідження показують, що після 2–3 годин безперервного перегляду короткого контенту різко зменшується активність у префронтальній корі — ділянці, що відповідає за прийняття рішень. Щоб уникнути цього, психологи радять встановлювати «цифрові межі»: прибирати телефон за 2 години до сну та обмежувати дозвілля в екранах до 90 хвилин на день.
Відсутність плану вихідних створює ментальний хаос
Коли вихідні минають без структури, мозок не розуміє, де межа між роботою та відпочинком. Відсутність плану викликає відчуття беззмістовності, що знижує продуктивність і самооцінку. Людина починає прокрастинувати, відкладаючи важливі справи навіть після вихідних.
Психологи радять створювати мінімальний план із трьох пунктів: час відпочинку, рухова активність (наприклад, прогулянка на 3–5 км) і хоча б одна соціальна взаємодія. Така структура допомагає відновити баланс між тілом і розумом, забезпечуючи справжнє відновлення нейронної енергії.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як позбутися постійного «а що якби» та зупинити нав’язливі думки.
