Американський психолог Джош Грессел у своїй статті на Psychology Today ділиться думкою, що прагнення постійно покращувати себе перетворилось на нескінченний марафон без фінішу. Він визнає: навіть практики, які мають допомагати у спокої — медитація, саморефлексія чи духовні курси — нерідко стають новими способами вимірювати власну «недосконалість», пише Kreschatic.
Грессел запитує: чи можемо ми зупинитися й дозволити собі просто бути? Він наголошує, що головне не в тому, щоб стати кращими, а щоб навчитися приймати себе такими, які ми є. Саме в цьому, за його словами, полягає справжній шлях до внутрішнього миру.
Коли саморозвиток перетворюється на гонку
Автор зазначає, що світ переповнений порадами про те, як стати ефективнішими, успішнішими, продуктивнішими. Від книг до онлайн-курсів — індустрія самодопомоги зростає щодня. Та замість натхнення вона часто підживлює внутрішнє відчуття «я не достатньо». Людина наче біжить по колу: досягає мети — і одразу ставить нову.
Таке постійне прагнення вдосконалення може втомлювати, виснажувати та позбавляти радості. Коли навіть спокій чи відпочинок сприймаються як «недостатньо ефективні», ми втрачаємо зв’язок із собою.
Медитація і парадокс спокою
Грессел звертає увагу на те, що навіть медитація — практика прийняття й тиші — у західній культурі часто набуває рис змагання. Ми намагаємося «медитувати правильно», «фокусуватись краще» або «досягати стану дзен швидше». І замість звільнення знову потрапляємо у пастку контролю.
Справжній спокій, каже психолог, приходить не через контроль, а через довіру. Не через старання, а через прийняття того, що в нас є вже все необхідне.
Дитяча простота як нагадування
Автор наводить розмову зі своїм чотирирічним сином. На питання, ким той хоче бути, хлопчик відповів: «А я мушу кимось бути, тату?» У цій дитячій простоті — глибока істина. Ми не мусимо «стати кимось», щоб бути цінними. Ми вже достатні.
Ця ідея може стати противагою культурі постійного самовдосконалення. Адже іноді найважливіше — не досягати, а зупинитися й подихати.
Як повернутись до прийняття себе
Психолог радить не відмовлятися від розвитку зовсім, а змінити мотив. Якщо ви читаєте книгу, слухаєте лекцію або проходите курс — робіть це не для того, щоб «стати кращими», а тому що вам цікаво, радісно, захопливо.
Ось кілька кроків, які можуть допомогти повернути відчуття внутрішнього балансу:
- ставте цілі не для оцінки, а для дослідження;
- дозволяйте собі відпочинок без почуття провини;
- пам’ятайте, що вартості людини не вимірюють продуктивністю.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як з віком люди стають не лише мудрішими, а й добрішими, що підтвердило нове дослідження.
