У сучасних умовах після 2020 року індикатор Баффета дедалі частіше дає хибні сигнали. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Мінфіну, де інвестиційний експерт Євген Пилипець пояснює, чому класичний підхід більше не відповідає реаліям глобальних ринків, пише Kreschatic.
На вересень 2025 року показник перевищував 200% для США — це за старими критеріями сигналізувало про перегрів. Проте ринок продовжив зростати, що свідчить: зв’язок між капіталізацією компаній і ВВП став умовним, а сам індикатор втратив здатність точно оцінювати ризики.
Що вимірює індикатор Баффета
Баффет-індекс визначає співвідношення ринкової капіталізації публічних компаній до валового внутрішнього продукту країни. Його створив Воррен Баффет ще у 2001 році як простий спосіб оцінки ринкової вартості економіки.
«Значення понад 100% вказує на переоціненість, а нижче 80% — на недооцінення ринку», — зазначає автор статті, пояснюючи класичну логіку індикатора.
Історично показник справді сигналізував про перегріті ринки — зокрема перед кризою доткомів 2000 року та фінансовою кризою 2008-го. Однак нова економічна структура змінила його точність.
Як глобалізація змінила ринкову логіку
Одна з головних проблем — глобальний характер сучасного бізнесу. Індикатор порівнює ринкову капіталізацію компаній із національним ВВП, але корпорації заробляють по всьому світу.
«Американські компанії отримують більшу частину прибутків за межами США, тому індикатор створює ілюзію перегрітості», — зазначає експерт у дослідженні.
Схожа ситуація в Індії, де високі значення показника не враховують низьку залученість населення в інвестиції. Тепер національні кордони перестали бути межами економічної активності, тому індикатор не відображає реальної картини.
Як монетарна політика спотворює показник
Другий фактор, що впливає на достовірність — монетарна політика. Після 2008 року центробанки активно стимулювали економіку через низькі ставки та програми кількісного пом’якшення (QE).
«ФРС ввела у систему близько 5 трильйонів доларів, що створило надлишкову ліквідність і підштовхнуло ринок угору», — йдеться у статті.
Коли обсяг грошей зростає швидше, ніж економіка, індикатор показує “перегрів”, хоча зростання цін обумовлене політикою, а не реальними прибутками компаній.
Як викупи акцій спотворюють оцінку
Масові програми buyback — ще один чинник, який Баффет-індекс не враховує. Викуп акцій зменшує їх кількість на ринку, підвищує прибуток на акцію (EPS) і підтримує котирування без реального покращення бізнесу.
«У 2020–2023 роках компанії S&P 500 витратили на викуп акцій близько 2,5 трильйона доларів», — вказано у публікації.
Такі механізми змінюють ринкові мультиплікатори, а індикатор реагує на це як на “переоціненість”, хоча це лише наслідок корпоративної політики.
Чому Баффет-індекс втратив значення
Баффет-індекс залишається корисним орієнтиром, але його інтерпретація у 2025 році потребує контексту. Вплив глобалізації, політики центробанків, корпоративних стратегій і цифрових ринків створює нову реальність, де класичні економічні співвідношення вже не працюють.
«Ринок продовжує зростати, ігноруючи класичні сигнали, підтверджуючи тезу Баффета, що в довгостроковій перспективі він завжди рухається вгору», — підсумовує Євген Пилипець.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як Україна досягла домовленості щодо обміну ВВП-варантів і що це означає для боргової стратегії держави.
