Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на The Conversation
Військова авіація готується до радикальної трансформації: традиційних пілотів можуть замінити алгоритми. Розробки у США, Великій Британії та інших країнах свідчать про наближення нової ери повітряного бою — ери автономних літаків. Це не просто технічне нововведення, а глибокий зсув у стратегії, етиці та безпеці збройних сил. Безлюдні бойові системи можуть докорінно змінити принципи ведення війни, зменшити ризики для персоналу та значно підвищити ефективність у бойових ситуаціях.
Упровадження штучного інтелекту у винищувачі підтримується зростаючою потребою в швидких рішеннях та високій маневреності. Авіаційна техніка, позбавлена людських обмежень — таких як перевантаження або необхідність у кисневих системах — отримує додаткові можливості. До цього додається і проблема нестачі кваліфікованих пілотів у низці армій, що ще більше підштовхує до автоматизації.
Нові моделі керування: як змінюється роль людини в бойових системах
Розвиток технологій пропонує кілька варіантів взаємодії людини з бойовою авіацією. Найбільш консервативна модель — це «людина в контурі», коли оператор дистанційно керує дроном. Однак сучасні системи дедалі частіше впроваджують концепції «людина на контурі» та «людина поза контуром». У цих випадках ШІ самостійно приймає рішення про цілі, а участь людини зводиться до нагляду або повністю відсутня.
Розробники зазначають, що автономні системи можуть бути навіть етичнішими, ніж людина, адже здатні дотримуватися правил ведення війни без емоцій чи помилок. При цьому залишається відкритим питання відповідальності за рішення, прийняті машиною. Технічна перевага, зокрема у швидкості реакції, часто переважає над етичними сумнівами в умовах бойових дій.
Вартість і ефективність: економічні аспекти переходу до ШІ
Утримання пілотованих літаків — дороге задоволення, особливо якщо враховувати витрати на підготовку льотчиків і технічне обслуговування. Автономні дрони потенційно вдвічі дешевші в експлуатації. В умовах збройного конфлікту, де втрати неминучі, це суттєво впливає на стратегію закупівель і бойову готовність.
Уже сьогодні дрони успішно використовуються у зонах бойових дій як розвідники та ударні засоби. Проте їхня роль зростає, коли мова йде про оновлення авіаційного парку. Армії розглядають можливість формування повноцінних безпілотних ескадрилей або змішаних команд, у яких пілотовані літаки працюють у тандемі з автономними апаратами.
Нове покоління: на шляху до безлюдного неба
Проєкти на кшталт американського Venom або британських ініціатив із бойовими дронами передбачають модифікацію існуючих літаків і створення нових платформ. Це дозволяє не лише знизити навантаження на пілотів, а й удосконалити тактичну гнучкість. У бойовій ситуації автономні літаки можуть діяти агресивніше і ризикованіше — без страху за життя екіпажу.
Ще один прорив — це концепція рою дронів. Малокоштова техніка, здатна діяти скоординовано у великій кількості, має потенціал проривати ворожу оборону. Утім, її ефективність залежить від здатності алгоритмів до самоорганізації та автономного прийняття рішень у складному і змінному середовищі.
Проблеми впровадження: чому ШІ ще не домінує
Попри численні переваги, системи на базі штучного інтелекту ще не досягли повної надійності. Вони мають труднощі з розпізнаванням цілей у нестандартних умовах, чутливі до ворожих засобів радіоелектронної боротьби та поки що не здатні замінити людську інтуїцію. Підготовка таких систем до повноцінної бойової служби потребує масштабних навчань і величезних обсягів даних для тренування.
Також існує політичний і правовий аспект: країни НАТО дотримуються де-факто принципу «не перші» у використанні повністю автономної зброї. Але в разі зіткнення з противником, який не має подібних обмежень, ці етичні бар’єри можуть швидко зникнути. Це ставить перед людством непросте питання: чи готові ми віддати право на життя і смерть машинам?
Нагадаємо, раніше ми писали про те, торгова війна Трампа загрожує амбіціям США в галузі штучного інтелекту.
