Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на The Conversation
Фотографії давно перестали бути достовірними свідченнями реальності. З розвитком штучного інтелекту та інструментів редагування зображень межа між справжнім і вигаданим стрімко стирається. Створити зображення будь-якого змісту зараз може будь-хто, використовуючи лише інтернет-з’єднання. Це викликає гостру потребу в запровадженні нових стандартів прозорості для цифрового контенту, особливо в медіа, які претендують на довіру.
Неможливість самостійно виявити змінену фотографію підриває основи соціального довір’я, сприяє поширенню дезінформації й руйнує здатність аудиторії розрізняти реальність від вигадки. В умовах масової цифрової маніпуляції вже не достатньо ставити питання “чи справжнє це фото” — необхідно ввести механізми відкритого декларування змін, які були застосовані до зображення.
Як фейки стають частиною інформаційної реальності
Маніпуляція фотографіями більше не потребує професійних навичок. Автоматичні фільтри в смартфонах змінюють кольори, згладжують риси обличчя і накладають ефекти. Соціальні мережі пропонують інструменти, які змінюють вигляд людини без її свідомого втручання. Такі “невинні” модифікації стали нормою, але саме вони створюють ґрунт для глибших спотворень.
У поєднанні з генеративним штучним інтелектом ці зміни набувають нової ваги. Імітація знімків високої якості, що зображають неіснуючі події чи особистостей, стає звичною частиною інформаційного потоку. Це впливає не лише на приватне споживання контенту, а й на рівень суспільної дискусії та демократичні процеси.
Чому етика зображень вимагає нового підходу
Орієнтири, що є прийнятним у цифровому редагуванні зображень, втрачають чіткість. Питання про моральність заміни фону, зміни фігури або створення повністю вигаданих кадрів стають актуальними не лише для фотографів, а й для кожного користувача. Особливу небезпеку становлять зображення, які маніпулюють сприйняттям важливих суспільних подій, політичних діячів або конфліктів.
Маніпуляції образами можуть впливати на електоральні рішення, породжувати недовіру до офіційних джерел або стимулювати ворожнечу. Приховане редагування в рекламі, журналістиці або соціальних мережах поступово підриває довіру до будь-якого візуального контенту. Через це зростає потреба в чітких, універсальних і публічних правилах розкриття втручань у зображення.
Категорії змін: як упорядкувати фотоетичність
Щоб забезпечити прозорість, пропонується система з п’яти категорій, яка класифікує рівень і тип маніпуляцій. Кожне зображення може супроводжуватися спеціальним позначенням, подібно до авторського підпису. Це не тільки інформує глядача, але й створює основу для відповідальності за контент.
Категорії охоплюють: корекцію кольору (C), естетичні покращення (E), зміну тіла або зовнішності (B), маніпуляції з об’єктами на фото (O) та повністю згенеровані зображення (G). Важливо, що система не оцінює етичність змін, а лише факт їх наявності. Прозорість — головна цінність у цій ініціативі.
Хто має впроваджувати нові стандарти
Успіх подібних ініціатив залежить від злагодженої взаємодії між розробниками технологій, журналістськими редакціями та політиками. Технічні засоби дозволяють автоматично ідентифікувати типи змін і додавати їх до метаданих або водяних знаків зображень. Проте ключовим залишається бажання відповідальних гравців дотримуватися нових норм.
Редакції медіа мають демонструвати приклад чесного маркування, що в довгостроковій перспективі зміцнить довіру до їхніх матеріалів. Соціальні мережі можуть зробити маркування стандартом публікацій. Прозоре визнання редагування має стати новою нормою в інформаційному просторі — так само, як зазначення джерела чи автора.
Нагадаємо, раніше ми писали про нову революцію в OLED-технологіях.
