Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на SciTechDaily
Новітнє дослідження, проведене науковцями з Нью-Йоркського університету та Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, поставило під сумнів одну з найдавніших наукових аксіом: що люди приймають рішення раціонально. Використовуючи штучний інтелект, дослідники створили прості нейронні мережі, здатні імітувати процеси прийняття рішень, притаманні мозку. Їх мета — не з’ясувати, як люди повинні думати, а виявити, як вони реально це роблять.
У класичних моделях когнітивної науки за основу береться припущення, що індивід діє з максимальною вигодою, оцінюючи можливі наслідки. Проте результати, отримані за допомогою мінімалістичних штучних нейромереж, демонструють інше: люди — як і тварини — часто використовують нераціональні, непослідовні та навіть помилкові стратегії. Саме ці стратегії вдалося розкрити, вивчивши, як невеликі нейромережі “навчаються” на основі досвіду.
Прості моделі, що розкривають складну поведінку
На відміну від громіздких комерційних ІІ-систем, маленькі нейронні мережі дозволяють побачити механізми прийняття рішень у деталях. Їх простота дає змогу використовувати математичні інструменти для аналізу логіки поведінки. Завдяки цьому стає можливим інтерпретувати не просто результат, а саме процес мислення, який призводить до прийняття рішення.
Дослідники виявили, що ці маленькі моделі передбачають поведінку значно точніше, ніж традиційні когнітивні підходи. Вони враховують не лише правильні, а й хибні дії, що наближає прогнозування до реального життя. За результатами експериментів, штучні мережі змогли моделювати вибір людини, мавпи та навіть лабораторного щура з високою точністю.
Переваги нестандартного підходу
Створюючи прості мережі, які імітують поведінку мозку, дослідники уникли припущення про раціональність. Такий підхід виявив неочевидні алгоритми вибору, які залишались непоміченими десятиліттями. Вони засновані не на логіці чи оптимізації, а на особистому досвіді, асоціаціях і невизначеності — саме тому ці рішення часто здаються “неідеальними”.
Ключовим є те, що прості ІІ-моделі здатні пояснити, чому одні люди обирають певну поведінку, а інші — протилежну. Це відкриває перспективу індивідуального аналізу стратегій прийняття рішень і дозволяє зрозуміти не загальні закономірності, а унікальні особливості кожного мозку.
Застосування у реальному світі
Результати дослідження мають значення не лише для нейробіології чи психології. Вони можуть стати основою нових підходів у сфері освіти, управління, охорони здоров’я та поведінкового прогнозування. Моделювання на основі індивідуальних стратегій допоможе краще адаптувати навчання, лікування або маркетингові кампанії під конкретну людину.
У порівнянні з великими комерційними ІІ-системами, які дають точні, але непрозорі результати, малі мережі дозволяють зрозуміти, як формується вибір. Це дає змогу не просто прогнозувати дії, а й змінювати або коригувати поведінку через вплив на процес навчання мозку.
Індивідуальні відмінності як новий ключ
Особливу увагу в дослідженні приділено вивченню відмінностей між окремими людьми. Якщо в медицині давно зрозуміли важливість персоналізованих підходів, то у когнітивних науках це лише починає втілюватися. Автори вважають, що аналіз унікальних стратегій мислення може змінити підхід до психічного здоров’я і допомогти у створенні ефективніших когнітивних інтервенцій.
Модель, розроблена командою вчених, показала, що різні люди навіть у однакових умовах використовують різні схеми прийняття рішень. Це підтверджує, що поняття “раціонального” є значною мірою умовним і залежить від внутрішніх когнітивних механізмів конкретної особистості.
Нагадаємо, раніше ми писали про мову, яка кидає виклик гегемонії NVIDIA у світі GPU.
