Ранні кінострічки і сучасний «AI slop»: чому дивні відео стають популярними

Сучасні відео, створені штучним інтелектом, порівнюють із раннім кіно, оскільки вони поєднують видовищність, технічні обмеження та критику з боку суспільства, що формує паралелі між історичним становленням кіно і сьогоднішнім розвитком нових цифрових форматів.
Розвиток технологій. Фото - Kreschatic

За даними The Conversation, поява відео, створених генеративними AI-інструментами, викликала подив, критику та занепокоєння через їхню видовищність, абсурдність та відсутність цілісного сюжету. Такі ролики отримали назву «AI slop» і поєднують у собі яскраві образи, технічні збої та мільйони переглядів у соцмережах, повідомляє Kreschatic.

Дослідники порівнюють ці нові формати з раннім кіно кінця XIX – початку XX століття, відомим як «кіно атракціонів». Тоді фільми братів Люм’єр чи трюкові роботи Мельєса вражали глядачів саме видовищем і новизною, а не сюжетною лінією. Подібність між епохами полягає у прагненні показати технічні можливості та шокувати аудиторію.

Як видовищність замінює зміст

У перші роки кінематографу, між 1895 та 1908 роками, кінострічки часто не мали сюжетів, а лише демонстрували технічні ефекти чи незвичні сцени. Це було своєрідне випробування нових технологій та спосіб утримати увагу аудиторії.

Аналогічно сучасні AI-відео, створені за допомогою систем Veo 3, Kling AI чи Runway Gen-2, зосереджуються не на сюжеті, а на ефекті новизни. Глядачів вражає поєднання фантастики і реалістичних деталей, навіть якщо результат супроводжується дивними збоями — від додаткових кінцівок у персонажів до нестабільних рухів об’єктів.

Технічні обмеження і культурний контекст

Як і ранні фільми з їхньою нерівною якістю зображення чи поганим освітленням, відео з «AI slop» страждають на технічні недоліки. Водночас саме ці «шорсткості» привертають увагу, бо свідчать про експериментальний характер нового медіа.

Попри це, критики застерігають: генеративні інструменти вже зараз породжують суперечки щодо впливу на творчі професії, авторські права та екологічні витрати обчислень. Подібно до того, як колись інтелектуали недооцінювали кіно, сучасні скептики розглядають AI-відео як «контентне сміття», а не мистецтво.

Від зневаги до визнання

На початку ХХ століття кіно вважалося дешевою розвагою і не сприймалося серйозно культурними елітами. Лише з часом воно стало визнаним видом мистецтва і набуло світового впливу.

Сьогодні аналогічна ситуація складається з AI-відео. Поки що вони стають здебільшого об’єктом жартів, але вже з’являються приклади повноцінних AI-стрічок, зокрема проєкт Critterz, який має вийти у співпраці з міжнародними студіями. Це вказує, що технологія може вийти за межі коротких і хаотичних роликів, перетворившись на новий формат масової культури.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що штучний інтелект у фінансах відтворює соціальні упередження.

Share This Article
Щоб бути вільним потрібно знати правду.
Коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *