У статті The Conversation фахівець із комп’ютерних наук пояснює, як отруєння штучного інтелекту (AI poisoning) стало однією з найнебезпечніших кіберзагроз сучасності, пише Kreschatic.
Йдеться про цілеспрямоване спотворення даних, які використовуються для навчання моделей ШІ. У результаті такі системи можуть почати видавати хибні відповіді, приймати помилкові рішення чи навіть поширювати дезінформацію.
Як працює отруєння ШІ і чому це небезпечно
Отруєння даних (data poisoning) відбувається тоді, коли хакери або зловмисники свідомо вносять у навчальні набори даних спотворену або фальшиву інформацію. Це змінює поведінку моделей і впливає на їхні висновки.
Наприклад, якщо штучний інтелект, що використовується в системі розпізнавання облич, навчають на підроблених фото, він може помилково ідентифікувати людину. У більш критичних випадках — помилки можуть призвести до збоїв у медицині, безпеці чи фінансах.
Хто стоїть за спробами отруїти штучний інтелект
Дослідники пояснюють, що такі атаки часто організовують конкуренти або кіберзлочинці, які прагнуть знизити ефективність конкретної компанії чи сервісу. Іноді це робиться для політичного впливу — через дезінформаційні кампанії або підміну фактів.
Достатньо навіть невеликого обсягу отруєних даних, щоб система почала видавати неправильні результати. Саме тому корпорації, які працюють із великими мовними моделями, все частіше впроваджують додаткові рівні перевірки та фільтрації даних.
Як компанії борються з отруєнням ШІ
У статті зазначається, що розробники створюють алгоритми, здатні розпізнавати «аномальні» вхідні дані ще до того, як вони потрапляють у систему навчання. Такі методи включають аналіз метаданих, відстеження джерел і автоматичне блокування підозрілих шаблонів.
Крім того, впроваджуються нові стандарти етичного використання штучного інтелекту. Вони передбачають відкритість наборів даних і регулярний аудит моделей, аби гарантувати, що навчання відбувається на достовірних джерелах.
Наслідки для користувачів і світових технологій
Експерти попереджають, що отруєння ШІ може вплинути навіть на звичайних користувачів — через рекомендаційні системи, пошуковики або генератори контенту. Люди отримуватимуть викривлену інформацію, не усвідомлюючи, що її джерело було скомпрометоване.
На глобальному рівні це може призвести до падіння довіри до штучного інтелекту і уповільнення розвитку технологій. Тому захист даних від отруєння стає одним із ключових напрямів кібербезпеки XXI століття.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як Павло Дуров створив супердодаток, який не вдалося реалізувати Кремнієвій долині.
