Науковці з університету Мельбурна пояснили, як людські клітини мозку можуть стати основою для нової епохи обчислювальних систем. У матеріалі The Conversation досліджується технологія, яка поєднує біологію та штучний інтелект, створюючи «живі комп’ютери», що здатні навчатися та взаємодіяти зі світом, пише Kreschatic.
Ідея використання людських клітин мозку як обчислювальних елементів уже привернула увагу науковців і інвесторів. Сьогодні такі системи здатні виконувати прості завдання — наприклад, грати у Pong чи розпізнавати базові звуки. Проте вчені впевнені: це лише початок революції у світі біотехнологій.
Як працює технологія
Основою цих систем є мікроелектродні матриці, на яких вирощують нейрони для дослідження їхньої активності. Ще у 2000-х роках науковці вперше спробували встановити двосторонній зв’язок між електродами та клітинами, заклавши основу біогібридних комп’ютерів.
«Ми створюємо середовище, де нейрони можуть спілкуватися з електронікою, реагуючи на стимули та вчачись на досвіді», — йдеться у статті The Conversation.
Розвиток технології прискорився після появи мозкових органоїдів — тривимірних структур зі стовбурових клітин, які здатні самоорганізовуватися та імітувати активність мозку. Саме вони стали основою для сучасних біокомп’ютерів.
«Органоїдна інтелектуальність»
У 2022 році компанія Cortical Labs з Мельбурна представила першу систему, де культури клітин навчилися грати у Pong у режимі зворотного зв’язку. Цей експеримент отримав гучний розголос, адже вчені вперше довели здатність живих нейронів до елементарного навчання.
«Те, що ми побачили, — це не штучний інтелект, а нова форма органічного навчання», — заявив автор дослідження.
Згодом науковці запровадили термін «organoid intelligence» — органоїдний інтелект. Це поняття викликало жваві етичні дискусії, адже поєднання біологічних і цифрових систем змушує людство по-новому поглянути на межі свідомості.
Етичні питання і виклики
Зі стрімким розвитком цієї сфери постає питання: чи може така система мати моральні права? Науковці наголошують, що сьогодні органоїди не мають ознак свідомості, однак майбутнє може поставити перед людством складні моральні вибори.
«Потрібно терміново оновити етичні стандарти, адже темпи комерціалізації перевищують готовність суспільства реагувати», — зазначається у звіті дослідників.
Нині біоетика лише починає формувати принципи для регулювання використання живих клітин у комп’ютерних системах. Це питання може стати центральним для науки наступного десятиліття.
Що далі: наука і бізнес
Наукові лабораторії у США, Швейцарії, Китаї та Австралії активно працюють над створенням біогібридних платформ. Швейцарська компанія FinalSpark вже пропонує дослідникам віддалений доступ до своїх нейронних систем, а Cortical Labs готує до випуску настільний біокомп’ютер CL1.
«Ми хочемо побачити, як живі клітини можуть допомогти вирішувати завдання, недосяжні для звичайних машин», — заявили в Cortical Labs.
Попри захоплення технологією, фахівці наголошують: поки що ці системи лише починають свій шлях. Проте у майбутньому вони можуть замінити тваринні моделі у фармацевтиці та відкрити новий рівень взаємодії між людиною та машиною.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, які суперечки викликала прем’єра фільму «Аватар 3: Вогонь і попіл» серед кінокритиків.
