У дослідженні The Conversation професор Університету Вашингтона Нірал Шах пояснив, що підхід “один чатбот на дитину” у шкільній освіті йде врозріз із сучасними науковими уявленнями про процес навчання. Науковець наголошує, що освіта — це насамперед соціальне явище, а не індивідуальний контакт із машиною, пише Kreschatic.
Ідея персоналізованого навчання за допомогою штучного інтелекту набуває популярності серед технологічних компаній та освітніх управлінь. Однак дослідження свідчать: ефективне навчання потребує взаємодії з іншими людьми — учнями, учителями, суспільством. І саме ця складова ризикує бути втраченою у випадку повної автоматизації освіти.
Чому школи піддаються тиску впроваджувати ШІ
Великі шкільні округи у США, такі як Х’юстон і Маямі, вже уклали контракти на впровадження генеративного ШІ. Очікується, що це дозволить скоротити витрати і водночас створити образ сучасної цифрової освіти.
“Ми бачимо повторення підходу «один ноутбук на дитину», але тепер у формі «один чатбот на дитину»”, — зазначає автор, підкреслюючи паралелі між минулими технологічними експериментами та сучасними тенденціями.
Тиск посилюється з боку індустрії й уряду: ШІ розглядають як інструмент оновлення освіти, не враховуючи, що його вплив на дітей поки що майже не вивчений.
Навчання — це соціальний процес
Дослідження ХХІ століття показують, що навчання не є лише когнітивним актом. Воно формується через взаємодію — спілкування, обговорення, суперечки та співпрацю.
“Мозок дитини розвивається у соціальному контексті: наші стосунки впливають навіть на активність генів”, — ідеться у роботі, опублікованій у журналі Educational Psychologist.
Це означає, що заміна живої комунікації на спілкування з ШІ може знизити не лише рівень засвоєння знань, а й загальний когнітивний розвиток. Без соціальної взаємодії учні втрачають можливість навчатися один у одного.
Брак доказів ефективності штучного інтелекту
Попри оптимізм технологічних компаній, наразі відсутні доведені результати щодо користі генеративного ШІ у класах. Більшість наявних досліджень зосереджена на дорослих студентах і не враховує психологічний аспект розвитку дітей.
“Питання полягає не лише в оцінках чи тестах. Важливо розуміти, як діти почуваються, навчаючись з ботами щодня”, — наголошує Шах.
Наразі немає достатньо даних, щоб оцінити, як постійне використання чатботів вплине на психічне здоров’я дітей, їхні соціальні зв’язки або ставлення до навчання.
Освіта як людська взаємодія
Школа — це не лише місце для отримання знань, а й простір для розвитку особистості через стосунки та спільну діяльність. Заміна цих процесів на взаємодію з алгоритмами може послабити емоційні та соціальні навички учнів.
“Добре викладання поєднує індивідуальні та соціальні процеси”, — пише автор, закликаючи не замінювати людську взаємодію екранами.
Науковці радять використовувати ШІ як допоміжний інструмент, а не як заміну викладача. Його роль має бути підтримувальною — посилювати, а не руйнувати соціальну природу освіти.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому смартфони Samsung залишилися без оновлень безпеки Google Play з літа 2025 року.
