Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Politexpert
Святкування Різдва Христового бере початок ще з IV століття, коли християнська церква офіційно встановила дату 25 грудня. Це було зроблено, щоб замінити язичницьке свято зимового сонцестояння, яке прославляло Непереможне Сонце.
Так християнська віра поступово утверджувалася серед людей, нагадуючи їм про народження Спасителя світу, Ісуса Христа. Ця подія символізувала початок нової ери, яка принесла людству надію на спасіння та вічне життя.
В Україні Різдво Христове завжди мало особливе значення і супроводжувалося глибокими традиціями. Цей день об’єднує родини, спонукає до духовного очищення та щирої допомоги ближнім. З давніх часів люди ретельно готувалися до свята: завершували всю домашню роботу заздалегідь, щоб не порушувати святковий спокій.
У Різдво забороняли сварки, гучні розмови, шиття, вишивання та інші фізичні справи. Усе це мало нагадувати про значення миру, спокою та милосердя. Народні прикмети на Різдво займали особливе місце в житті українців. Вважалося, що якщо цього дня випадає сніг, то наступного року буде щедрий урожай.
Якщо ж погода тепла, весна обіцяє бути холодною. Особливу увагу звертали на поведінку домашніх тварин: наприклад, якщо кішка дере стіну будинку, це передвіщає зміну погоди. Весілля, зігране 25 грудня, вважалося щасливим знаком, обіцяючи молодій родині довге та гармонійне життя.
Традиції також включали купівлю важливих речей у день Різдва, вірячи, що вони слугуватимуть довго та приноситимуть успіх. Погода на Різдво часто асоціювалася з тим, якою вона буде на свято Петра і Павла 29 червня. Ці обряди та вірування додають святу особливого тепла, доброти та зв’язку поколінь, які разом зберігають багатство української культури.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що 24 грудня святкують пам’ять святої Євгенії Римської.
