Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Politexpert
Ніктофобія — це специфічний тривожний розлад, що проявляється у формі надмірного ірраціонального страху темряви. Це офіційна назва патологічного страху темряви, яка походить від грецького слова nyx — «ніч» і phobos — «страх». Цей стан часто плутають зі звичайною дитячою боязню темноти, однак у випадку ніктофобії страх є стійким і здатен суттєво порушити якість життя. Людина з цим розладом може уникати темних приміщень, відмовлятися спати вночі або переживати панічні атаки при згасанні світла.
Розлад класифікується як специфічна фобія за Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-11) та DSM-5. Він супроводжується фізіологічними реакціями (тахікардія, пітливість, тремтіння), когнітивними спотвореннями (очікування небезпеки) та поведінковими уникненнями. Ніктофобія може зберігатися з дитинства або з’являтись у дорослому віці внаслідок травматичних подій.
Причини формування ніктофобії
Наукові дослідження пов’язують ніктофобію з еволюційним страхом темряви, який у прадавніх умовах допомагав уникати нічних хижаків. Така реакція збереглася на рівні підсвідомості і в наш час, однак при фобії вона виходить за межі норми. Фактором розвитку розладу може стати надмірна тривожність або спадкова схильність до тривожних станів.
Окрім біологічних передумов, психологічні чинники також мають велике значення. Травмуючі події в дитинстві, пов’язані з темрявою (наприклад, залишення наодинці в темній кімнаті), можуть закріпити асоціацію «темрява = небезпека». В деяких випадках фобія пов’язана із загальним рівнем тривожності, депресивними станами чи ПТСР.
Ключові чинники розвитку ніктофобії:
- Травматичний досвід у темряві;
- Психічні розлади (тривожний спектр, ПТСР);
- Гіперопіка або ізоляція в дитинстві;
- Висока чутливість нервової системи.
Симптоматика та діагностика стану
Ніктофобія проявляється специфічними психологічними і соматичними симптомами, які посилюються при наближенні темного середовища або навіть при уявленні його. Людина відчуває паніку, порушення дихання, тиск у грудях, зростання частоти серцебиття. Можливе виникнення розладів сну, депресивного настрою та соціальної ізоляції.
Для діагностики застосовують клінічні опитувальники, інтерв’ю та шкали тривожності, зокрема DSM-5 критерії специфічної фобії. Важливо відрізняти фобію від ситуативного страху: при ніктофобії симптоми виникають регулярно, тривають понад 6 місяців і суттєво порушують функціональність.
Типові симптоми ніктофобії:
- Панічна реакція на затемнення;
- Неможливість спати без світла;
- Уникнення темних приміщень;
- Нав’язливі думки про небезпеку в темряві.
Методи лікування та корекції
Найбільш ефективним методом терапії є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка включає десенсибілізацію, експозицію, перебудову мислення та техніки релаксації. КПТ дозволяє пацієнту змінити ставлення до темряви, поступово знижуючи інтенсивність страху. Застосування візуалізацій і поступових впливів також довели свою ефективність у клінічних умовах.
У деяких випадках може використовуватись фармакотерапія — призначення анксіолітиків або антидепресантів, особливо при поєднанні з іншими розладами. Ефективним підходом виявляється також застосування методів майндфулнесу, гіпнотерапії та біофідбеку.
Методи терапевтичного впливу:
- КПТ з експозиційними вправами;
- Гіпнотерапія для зміни підсвідомих реакцій;
- Медикаментозна підтримка при тяжкому перебігу;
- Техніки дихання і тілесно-орієнтована терапія.
Відомі приклади та клінічні випадки
У літературі та кінематографі часто зображується страх темряви як мотив, що визначає поведінку персонажа. Наприклад, у фільмі «Світло згасає» головний герой страждає від паралізуючої форми ніктофобії, що призводить до соціальної ізоляції. Це відображає типовий сценарій розвитку розладу без допомоги.
Клінічні кейси описують випадки, коли ніктофобія перешкоджала виконанню базових життєвих функцій: люди не могли залишитися наодинці в квартирі, уникали нічних поїздок, боялись вимкнення світла. Успішні приклади лікування показують, що при належній терапії фобія суттєво зменшується або повністю зникає.
Реальні прояви фобії у пацієнтів:
- Відмова ночувати без світла;
- Порушення сну, безсоння;
- Постійна потреба у супроводі в темний час доби;
- Розвиток тривожних атак при раптовому затемненні.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що таке клаустрофобія та як її лікувати.
