Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на УБП
День Незалежності України — це свято, яке вшановує прагнення нації до самовизначення, свободи та гідності. Кожен рік 24 серпня ми відзначаємо цю знаменну дату, коли Україна стала незалежною державою, що здобула своє місце серед національних спільнот світу. Цей день — не просто святковий момент, це символ багатовікової боротьби за свою землю, своє право жити у вільній країні.
Шлях до незалежності: Київська Русь і після

Історія незалежності України розпочалась ще за часів Київської Русі. Київська Русь — середньовічна держава, що існувала з кінця IX століття до середини XIII століття. Її засновником традиційно вважається князь Рюрик, який прийшов до влади у 862 році в Новгороді. Його нащадки з династії Рюриковичів правили на землях, які охоплювали території сучасних України, Росії та Білорусі.
Однак розквіт Київської Русі припав на часи правління князя Володимира Великого, який у 988 році прийняв християнство, що стало важливою віхою в історії країни та її культури. За його правління Київська Русь зміцнила свої позиції як потужна держава, яка мала значний вплив на східноєвропейському просторі.

Після смерті Володимира Великого в 1015 році на князівстві почався період боротьби за владу між його синами. Одним з найвизначніших князів цього періоду був Ярослав Мудрий, що правив з 1019 до 1054 року. За його правління Київська Русь досягла значного політичного і культурного розвитку. Ярослав зміцнив князівську владу, уклав кілька важливих союзів через шлюби своїх дітей з європейськими монархами і розпочав роботу над укладенням “Русської правди” — одного з перших кодексів законів на Русі. Однак після його смерті держава почала слабшати через міжусобні війни між спадкоємцями та нашестві печенігів, а згодом й половців.

Київська Русь зазнала занепаду через численні набіги з боку кочових народів, зокрема монголо-татар. У 1240 році Київ був захоплений і зруйнований військами хана Батия, що поклало край існуванню Київської Русі як незалежної держави. Після монгольської навали територія, яка колись була частиною Русі, була поділена між різними державами. Київ увійшов до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — до Московії. Це означало кінець епохи Київської Русі як великої держави, хоча культурна спадщина і традиції продовжували впливати на майбутні покоління.
Проголошення незалежності: 24 серпня 1991 року

Проголошення незалежності України стало результатом довгого процесу національного відродження, боротьби за автономію та суверенітет. Це сталося 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності. Рішення було ухвалене на тлі серйозних політичних та економічних змін, що відбувалися в СРСР, який перебував на межі розпаду. В Україні цей процес почався з проголошення суверенітету в липні 1990 року, коли була ухвалена Декларація про державний суверенітет України, що закріплювала право народу на самовизначення та створення незалежної держави.

Акт проголошення незалежності був підписаний 346 депутатами Верховної Ради на чолі з Леонідом Кравчуком, який згодом став першим президентом України. Цей документ засвідчив повний розрив з радянським минулим і бажання українців жити в суверенній та демократичній державі. Важливу роль у цих подіях відіграла також активна діяльність народних рухів, таких як Народний Рух України, який виступав за відновлення незалежності та боротьбу за права українців. Окрім цього, на момент проголошення незалежності в Україні вже відбувалися масові акції протесту, які ставили під сумнів подальше існування СРСР у його колишньому вигляді.

3 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян підтримали незалежність України. Це стало остаточним підтвердженням бажання українського народу бути окремою нацією та державою. Незалежність була визнана не тільки на внутрішньому рівні, але й на міжнародній арені, що підтверджено визнанням України як суверенної держави більшістю країн світу та вступом до Організації Об’єднаних Націй у 1992 році. Відтак, Україна стала незалежною державою, а день 24 серпня став символом боротьби за свободу і гідність українського народу.
Війна за незалежність: 24 лютого 2022 року

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Військові сили Росії атакували з кількох напрямків: з півдня, через Крим, з півночі через Білорусь і з Донбасу, де російські війська вже знаходились з 2014 року. Це стало кульмінацією тривалого конфлікту між двома державами, який розпочався ще в 2014 році, коли Росія анексувала Крим і підтримувала сепаратистів на сході України.

На той момент Україна вже переживала період внутрішньої політичної трансформації, після Революції Гідності та втечі президента Віктора Януковича. Російське вторгнення спричинило значну руйнацію інфраструктури, численні жертви серед цивільного населення і швидке ескалацію бойових дій по всій території країни.

Початково Росія намагалася швидко захопити ключові міста, в тому числі Київ, Харків, Одесу і Запоріжжя. Однак українські військові, попри чисельну перевагу ворога, чинили запеклий спротив, а тероборона і мирні жителі активно долучались до оборони своїх міст. Київ, зокрема, витримав перші атаки і, незважаючи на постійні ракетні обстріли та спроби прориву, залишався під контролем України. До літа 2022 року бойові дії зосередилися в основному на сході та півдні країни, зокрема в Донбасі, де російські війська і проросійські сепаратисти намагалися захопити ключові міста, зокрема Маріуполь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Бахмут.

Протягом війни Україна отримала значну міжнародну підтримку. Європейський Союз, США та інші західні країни почали постачати Україні озброєння, фінансову і гуманітарну допомогу. Водночас Росія зазнала серйозних економічних санкцій, спрямованих на ізоляцію її економіки від світових ринків. Водночас бої тривають і понині, і хоча Україна змогла відбити значну частину території, війна залишається масштабною, з великими втратами з обох сторін.
Спортивні досягнення та культурні здобутки: символи національної гордості

Із здобуттям незалежності Україна продовжила розвиватися в багатьох сферах життя, зокрема в спорті. Спортивні досягнення стали важливою частиною національної гордості, і багато з них залишили слід у світовій спортивній історії.
Футбол: “Шахтар” і Кубок УЄФА
Футбольний клуб «Шахтар» (Донецьк) здобув один з найбільших своїх успіхів на міжнародній арені, вигравши Кубок УЄФА в 2009 році. Ця перемога стала знаковою не тільки для самого клубу, але й для українського футболу в цілому, адже «Шахтар» став першим українським клубом, який виграв цей престижний європейський турнір. Виграш у Кубку УЄФА 2009 року став кульмінацією довгого і важливого етапу розвитку клубу під керівництвом наставника Мирчі Луческу, який очолював «Шахтар» з 2004 року і значно підвищив його міжнародний статус.

Фінал Кубка УЄФА 2009 року відбувся 20 травня в Стамбулі на стадіоні «Шенклер Арена». У фіналі «Шахтар» зустрівся з німецьким клубом «Вердер». Матч завершився перемогою донеччан з рахунком 2:1. Переможний гол забив Елдора Шомуродов, а також відзначилися для «Шахтаря» Даріо Срна та Вільян. Це була важлива історична перемога, оскільки до цього моменту жодна команда з України не здобувала такого великого міжнародного трофею.

Цей тріумф мав великий вплив на подальший розвиток «Шахтаря» на міжнародній арені. Після цього клуб зміг закріпитися в європейському футболі, стабільно потрапляючи до групових етапів Ліги чемпіонів УЄФА та здобуваючи національні титули. Перемога в Кубку УЄФА стала також знаковим досягненням для українського клубного футболу, підвищивши його престиж на міжнародному рівні.
Бокс: Усик, Кличко, Ломаченко

Володимир і Віталій Клички є одними з найвідоміших боксерів у світі, і обидва стали символами українського спорту. Віталій, старший брат, завершив свою кар’єру з рекордом 47 боїв, 45 перемог (41 нокаут) і 2 поразки. Він володів титулами WBO та WBC у надважкій вазі, здійснив 12 успішних захистів титулів і здобув репутацію одного з найкращих боксерів своєї епохи завдяки своїй стійкості та здатності витримувати удари. Після завершення спортивної кар’єри Віталій обрав політичну діяльність і став мером Києва.
Володимир Кличко, молодший брат, також здобув величезний успіх, ставши абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі. Він володів титулами WBA, IBF, WBO і IBO, провів 29 успішних захистів титулів і мав загальний рекорд 64 перемоги і 5 поразок. Обидва брати стали героями не лише для України, а й для всього боксерського світу завдяки своїм досягненням і величезному впливу на популяризацію спорту.

Олександр Усик — один з найбільших боксерів сучасності, який здобув всесвітнє визнання завдяки своїм досягненням у крузервейті та надважкій вазі. Професійну кар’єру Усик розпочав у 2013 році, а у 2018 році став абсолютним чемпіоном світу в крузервейті, здобувши титули WBA, WBC, IBF та WBO. У 2021 році він зробив великий крок на шляху до світового визнання, перемігши Ентоні Джошуа і ставши чемпіоном у надважкій вазі.
Це був один з найбільш значущих моментів у його кар’єрі, адже Усик здолав одного з найсильніших боксерів своєї категорії. У 2024 році він також здобув титул WBC, ставши абсолютним чемпіоном у двох вагових категоріях. На серпень 2025 року його рекорд складає 24 перемоги та жодної поразки, що підкреслює його величезний талант і майстерність.

Василь Ломаченко — одна з найбільших постатей в українському боксі, який здобув титули чемпіона світу в трьох вагових категоріях: напівлегкій, легкій і суперлегкій. Ломаченко розпочав свою кар’єру у 2013 році і швидко завоював популярність завдяки своїй техніці, швидкості та унікальному стилю бою. Він став чемпіоном світу в категоріях WBO, WBA, WBC та IBF. У 2024 році він повернув титул IBF у легкій вазі після перемоги над Джорджем Камбососом.
Ломаченко також є одним з найкращих боксерів своєї епохи завдяки своїй тактиці та неймовірній технічній майстерності. У червні 2025 року Ломаченко оголосив про завершення кар’єри у віці 37 років, маючи рекорд 18 перемог, 3 поразки та 12 нокаутів.
Музика: перемога Руслани на “Євробаченні”
Руслана Лижичко, відома українська співачка та композиторка, здобула міжнародну славу завдяки перемозі на пісенному конкурсі Євробачення в 2004 році. Її виступ став історичним, оскільки Руслана стала першою українською артисткою, яка виграла цей престижний конкурс. Вона виступила з піснею «Wild Dances», яка поєднувала в собі елементи етнічної музики, народних мотивів та сучасного поп-саунду, що зробило її номер дуже яскравим та незабутнім. Виступ був насичений енергією, динамікою і сценічною майстерністю, а також запам’ятався потужною хореографією.

Перемога Руслани на Євробаченні 2004 року відбулася в Стамбулі, Туреччина. Її пісня «Wild Dances» отримала найбільшу кількість голосів серед 24 учасників, що принесло Україні першу перемогу на цьому конкурсі. Це значно підняло популярність як Руслани, так і української музики на міжнародній арені. Перемога також мала величезне значення для самої України, оскільки вона продемонструвала світу таланти української культури і музики, а також стала важливим моментом у розвитку національної музичної індустрії.

Після перемоги на Євробаченні Руслана здобула велику популярність в Україні та за її межами. Її кар’єра продовжилася з численними новими альбомами, виступами та проектами, а також активною громадською діяльністю. Вона стала не тільки музичним символом, але й послом України на міжнародній арені.
День незалежності: єдність нації і прагнення до майбутнього

День Незалежності України — це день, коли ми згадуємо всі здобутки та боротьбу нашого народу. Це свято символізує єдність нації, її прагнення до свободи та гідності. Незалежність — це не просто дата, це постійний процес. Україна продовжує розвиватися, долати труднощі та будувати своє майбутнє. Цей день нагадує нам про те, що незалежність потребує постійної боротьби і що ми, українці, здатні перемагати.
24 серпня — це не просто святкова дата. Це день, коли ми, як нація, можемо пишатися своєю історією, своєю культурою, своїми досягненнями. Це день, коли ми згадуємо про героїв, які борються за нашу країну, і тих, хто віддав своє життя за її свободу.
Нагадаємо, раніше ми писали про день ангела Павла 23 серпня.