Згідно з інформацією, оприлюдненою на PRM.ua, у Державному бюджеті України на 2025 рік не вистачає близько 300 мільярдів гривень для виплат заробітної плати військовослужбовцям. За словами депутатів, уряд сподівається на рішення Єврокомісії, яке дозволить використати кошти європейської підтримки на оборонні потреби, однак наголошується на необхідності скорочення другорядних витрат, зокрема програм на кшталт «кешбеків» і телемарафонів, повідомляє Kreschatic.
Формування бюджету на 2025 рік супроводжується активними дискусіями між урядом і парламентом. У центрі уваги — пошук фінансування для сектору оборони, який залишається головним пріоритетом держави. Нестача 300 мільярдів може стати критичною, якщо не буде ухвалено рішень щодо оптимізації витрат і залучення зовнішньої підтримки.
Єврокомісія може дозволити використати європейські кошти на оборону
Ключовим джерелом, на яке розраховує Україна, є допомога від Єврокомісії. За словами членів парламентського Комітету з питань бюджету, Київ звернувся до Брюсселя з проханням дозволити використання частини фінансової підтримки ЄС для покриття оборонних витрат у 2025 році. Якщо цей дозвіл буде отримано, частину дефіциту вдасться компенсувати без додаткового навантаження на економіку.
Водночас експерти попереджають, що рішення Єврокомісії не може бути швидким. Воно потребує погодження в межах правових процедур ЄС, а також обґрунтування з боку українського уряду. До цього часу уряд має продемонструвати фінансову дисципліну, скоротивши непріоритетні програми, аби переконати партнерів у ефективності використання коштів.
Влада пропонує скорочення непрофільних витрат
Одним із можливих шляхів подолання дефіциту є урізання витрат на неосновні програми. Депутати пропонують зменшити фінансування інформаційних проєктів, компенсаційних програм для бізнесу, а також ініціатив, які не мають прямого відношення до національної безпеки. За попередніми оцінками, лише за рахунок таких скорочень можна вивільнити кількадесят мільярдів гривень.
Серед пропозицій також — детінізація грального бізнесу та посилення контролю за тютюновими схемами. Ці сфери, за підрахунками бюджетного комітету, можуть щорічно приносити державі до 40 мільярдів гривень додаткових надходжень. Запровадження жорсткіших правил дозволить зменшити залежність від зовнішніх кредитів і зміцнити фінансову стабільність.
300 мільярдів — символічна цифра постійного дефіциту
Сума у 300 мільярдів гривень уже другий рік поспіль фігурує в обговореннях державних фінансів. Аналогічний дефіцит виникав і влітку 2024 року, коли парламент був змушений ухвалювати зміни до бюджету для забезпечення виплат військовим. Цьогоріч ситуація повторюється, що вказує на системну проблему планування державних витрат.
Фахівці відзначають, що головна причина повторення дефіциту полягає у завищених соціальних зобов’язаннях і відсутності реалістичного прогнозу доходів. Водночас держава продовжує фінансувати низку проєктів, ефективність яких не підтверджена. Тому перегляд підходів до бюджетного планування стає ключовою умовою стабільності у 2025 році.
Роль парламенту у врегулюванні фінансової кризи
Верховна Рада готується до складного обговорення законопроєкту про зміни до Держбюджету. Депутати наголошують, що цього разу потрібно уникнути популізму й ухвалювати рішення, виходячи з оборонних потреб країни. Бюджетний комітет уже розробляє пропозиції щодо оптимізації видатків і формування прозорої системи контролю за витрачанням коштів.
Уряд, зі свого боку, готує пакет рішень для підвищення ефективності адміністрування податків. Планується створення нових механізмів моніторингу доходів від акцизів, а також посилення контролю за імпортом. У комплексі ці заходи можуть забезпечити до 100 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету вже у першому півріччі наступного року.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що українцям дозволять сплачувати майно онлайн.
