В Україні планують створити спеціальний Реєстр користувачів фінансових послуг, які підозрюються у ризиковій діяльності. Проєкт закону зареєстровано у Верховній Раді минулого тижня, повідомляє Мінфін, пише Kreschatic.
Документ передбачає створення єдиної бази даних осіб, які передавали свої банківські картки чи рахунки третім особам, а також підприємців, що приймають оплату за товари на особисті рахунки без сплати податків. Ініціаторами законопроєкту виступили депутати Данило Гетманцев та Ярослав Железняк, які заявили, що мета реєстру — боротьба з «фінансовими мулами» та схемами відмивання грошей, через які бюджет щороку втрачає десятки мільярдів гривень.
Як формуватимуть список і кого внесуть до Реєстру
До «чорного» списку потраплятимуть клієнти банків та фінансових компаній, чиї дії відповідатимуть ознакам ризикової поведінки. Це можуть бути особи, які:
- передали свій рахунок або банківську картку іншій людині;
- приймають оплату за товари чи послуги на приватний рахунок;
- виявляють ознаки ухилення від сплати податків або участі в шахрайських схемах.
Дані до Реєстру вноситимуть банки, електронні гаманці, платіжні системи та інші установи, що здійснюють фінансові операції. Юристи зазначають, що навіть добросовісний клієнт може стати фігурантом через технічну помилку або підозрілу транзакцію. Потрапляння до Реєстру може ускладнити відкриття нових рахунків і негативно вплинути на банківську репутацію.
Які обмеження чекають на фігурантів «чорного» списку
Внесення до Реєстру не означатиме автоматичного блокування рахунків, але встановлюватиме низку обмежень. Зокрема, клієнтам можуть зменшити ліміти на перекази, обмежити доступ до онлайн-послуг або вимагати додаткову перевірку операцій. У складніших випадках фінустанови зможуть тимчасово призупинити проведення платежів.
Законопроєкт визначає строк перебування у Реєстрі — до двох років дії обмежень і трьох років зберігання інформації. Проте навіть після завершення цього терміну дані про клієнта можуть бути доступні банкам. Експерти попереджають, що через нечіткість критеріїв ризикових операцій існує ризик зловживань і випадкових блокувань сумлінних користувачів.
Як можна оскаржити внесення до Реєстру
Законопроєкт передбачає двоетапний механізм оскарження — через фінансову установу та Національний банк. Клієнт може подати запит до НБУ, щоб з’ясувати, чи внесено його дані до Реєстру, і дізнатися, який саме банк зробив запис. НБУ має надати відповідь протягом 10 днів, а фінансова установа — розглянути скаргу упродовж 15 робочих днів.
У разі відмови або затягування розгляду клієнт має право звернутися до суду. Водночас юристи зазначають, що цей шлях тривалий і не гарантує швидкого відновлення доступу до рахунків. Відсутність чіткої відповідальності за помилкові блокування створює простір для зловживань і підвищує ризик корупційних рішень у банківській сфері.
Як уникнути ризику потрапляння до «чорного» списку
Фінансові експерти радять користувачам бути особливо уважними до власних операцій. Щоб не опинитися у полі зору контролю, варто:
- не передавати свої картки, рахунки чи логіни третім особам;
- уникати входу в банківські застосунки з незнайомих пристроїв;
- підтверджувати походження доходів і зберігати документи на великі транзакції;
- контролювати кількість активних рахунків і повідомляти банк про зміни контактних даних;
- перевіряти призначення платежів і використовувати лише перевірені платформи.
Юристи радять вести так званий «білий фінансовий слід» — не брати участі у схемах, які можуть виглядати як обхід податкових правил або передача картки іншим особам. Такий підхід допоможе уникнути помилкових підозр і забезпечить спокійні відносини з банками.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як позиція Бельгії щодо репараційного кредиту ЄС може поставити під загрозу підтримку України МВФ.
