У матеріалі, оприлюдненому виданням Главком, детально пояснюється позиція речника Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна щодо мобілізаційних процедур, зокрема примусового доставлення військовозобов’язаних до ТЦК, пише Kreschatic. У фокусі його коментарів — правові підстави таких дій, реальний стан мобілізації та ключові виклики, які сьогодні формують суспільні настрої довкола оборонних процесів.
Речник наголошує, що більшість конфліктів і непорозумінь виникають не через дії ТЦК, а через небажання частини громадян приймати факт воєнного стану та власного військового обов’язку. Саме тому будь-які випадки адміністративного затримання або доставлення до ТЦК часто спричиняють різку реакцію в суспільстві, навіть якщо ці процедури прямо передбачені законодавством.
Стан мобілізації та брак особового складу
За словами Романа Істоміна, дефіцит військових кадрів сьогодні відчутний у всіх напрямках, як бойових, так і тилових. Піхотні підрозділи потребують поповнення, а масштаби сучасної війни вимагають постійного оновлення людського ресурсу. ТЦК не формує плани мобілізації самостійно — відповідні завдання надходять зверху, від Генерального штабу та командувань видів Збройних сил.
Істомін наголошує, що військо — це складна система, у якій бойові підрозділи існують лише завдяки розвиненій структурі забезпечення, інструктажу, логістики та технічної підтримки. Саме тому попит на військовослужбовців не зменшується, а ефективні підрозділи потребують розширення. За цих умов мобілізаційні плани повністю виконати складно, що й пояснює наявний кадровий дефіцит.
Рейди, маршрути оповіщення та міфи про «замовні перевірки»
Речник пояснює, що так звані «рейди» ТЦК є плановою роботою груп оповіщення, які перевіряють військово-облікові документи у громадян спільно з поліцією. Маршрути визначають районні чи міські ТЦК, враховуючи людність локацій та ефективність попередніх перевірок. Будь-яких «замовлень» на конкретні заклади, як інколи припускають у мережі, за словами Істоміна, не існує.
Якщо людина не має документів або перебуває в адміністративному розшуку, поліція має право провести затримання і доставити її до ТЦК для складання матеріалів. Це стандартна процедура, яка часто навмисно подається у мережі як щось незаконне або примусове, хоча насправді відповідає вимогам закону у воєнний час.
Чому повістки не працюють і як їх реально вручають
Істомін визнає, що традиційна «роздача повісток» малоефективна: значна частина чоловіків ігнорує виклики до ТЦК, що автоматично створює підстави для адміністративної відповідальності. Органи місцевого самоврядування, які мали б активно долучатися до процедури оповіщення, фактично виконують свої функції лише формально.
Повістки надсилаються кількома способами, зокрема поштою, але це також не гарантує явки. Як тільки людина не з’являється без поважної причини, ТЦК передає інформацію поліції, яка має право здійснити доставлення для складання протоколу. Такий механізм — не виняток, а законодавча норма, особливо під час війни.
Агресія до ТЦК та причини суспільної напруги
За словами речника, агресія до представників ТЦК виникла задовго до появи терміну «бусифікація». Головною причиною він називає небажання частини суспільства визнавати масштаб війни та необхідність особистої участі у її веденні. Будь-яке нагадування про мобілізацію сприймається як подразник, а інформаційний простір активно наповнюють маніпуляції, псевдоюридичні поради та матеріали ворожих інформаційних каналів.
Істомін підкреслює, що військовослужбовці ТЦК працюють у складних умовах, а кожна їхня дія ретельно перевіряється. Використання бодікамер стало стандартною практикою і має убезпечити від подальших перекручень, хоча саме відео нерідко виривають з контексту та подають упереджено.
Нові правила відстрочок та цифровізація процесів
Речник позитивно оцінює запровадження відстрочок через застосунок «Резерв+» та можливість оформлення документів у ЦНАП. Цифровізація, за його словами, має зменшити кількість помилок, прискорити ухвалення рішень і забезпечити оновлення даних у державних реєстрах. Це дозволить уникнути ситуацій, коли людину призивають попри законні підстави для відстрочки.
Важливо, що автоматичне продовження відстрочок стало можливим лише за умови актуальності даних. Якщо інформація в реєстрах не оновлена, громадянам рекомендують насамперед усунути розбіжності, а вже потім звертатися до ЦНАП.
Нагадуємо, раніше ми писали про те, як на Львівщині суд розглядав справу щодо побиття співробітника ТЦК підприємцем, що викликало суспільний резонанс, у цьому матеріалі.
