Як повідомляє ACE Fitness, Американська медична асоціація (AMA) ухвалила нову політику, що закликає лікарів не покладатися виключно на індекс маси тіла (ІМТ) при оцінці ваги та здоров’я пацієнтів. Це стало першим випадком, коли одна з найвпливовіших медичних організацій офіційно визнала обмеження цього показника, повідомляє Kreschatic.
ІМТ довгий час залишався базовим методом класифікації ваги, проте його слабкі сторони відомі десятиліттями. Він не враховує співвідношення м’язової та жирової маси, індивідуальні особливості, генетику та історію хвороб. Це призводить до помилкових висновків про стан здоров’я багатьох людей, особливо спортсменів або тих, хто має нетипову статуру.
Основні недоліки ІМТ у сучасній медицині
Проблема ІМТ полягає в його надмірній спрощеності. Формула враховує лише зріст і вагу, ігноруючи якість тканин, кількість жиру та його розподіл. Наприклад, людина з високим рівнем м’язової маси може бути віднесена до категорії «надмірна вага», хоча фактично не має ризиків, характерних для ожиріння. Це створює ситуації, коли пацієнти отримують хибні медичні оцінки.
Ще одним серйозним недоліком є походження класифікації. Категорії «норма», «надмірна вага» та «ожиріння» були сформовані на основі досліджень, проведених серед європейських чоловіків понад пів століття тому. Використання цих стандартів для жінок, дітей та людей різних етнічних груп є некоректним і може мати негативні психологічні наслідки.
Чому AMA змінює політику
Нову позицію AMA спричинили численні випадки, коли пацієнти відчували емоційний тиск та стигматизацію через формальне віднесення до категорії «ожиріння». Переходження порогової межі ІМТ, наприклад від 29,0 кг/м² до 30,5 кг/м², автоматично відносить людину до іншої категорії, хоча фактичні зміни в стані здоров’я можуть бути мінімальними. Це створює зайвий стрес і не сприяє здоровим поведінковим звичкам.
На думку експертів, набагато інформативнішими є додаткові вимірювання, як-от окружність талії або співвідношення талії до зросту. Саме абдомінальний жир вважається ключовим фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань і метаболічного синдрому. Такий підхід дає лікарям і тренерам повнішу картину та дозволяє розробити більш точні рекомендації.
Як працювати з клієнтами та пацієнтами
Фахівці радять використовувати ІМТ як відправну точку, але не як остаточний діагноз. Якщо клієнт або пацієнт не має цілей, пов’язаних із вагою, замість цього варто зосередитися на інших показниках: рівні фізичної активності, якості харчування, контролі стресу та сну. Саме ці чинники мають вирішальне значення для загального стану здоров’я.
Додатково важливим аспектом є врахування історії розладів харчової поведінки або проблем із образом тіла. Невдало обрані вимірювання можуть викликати у пацієнтів психологічний дискомфорт. Тому експерти наголошують на необхідності співпраці, емпатії та поступовому підході, що враховує індивідуальні потреби та цінності людини.
Нагадаємо, раніше ми писали про вправи для жінок, щоб позбутися «середньовікового живота».
