Міністр закордонних справ Латвії стане ще одним кандидатом на найвищу посаду в НАТО

Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш хоче приєднатися до списку претендентів на посаду генерального секретаря НАТО, ставши другим високопоставленим політиком з Балтії, який висловив зацікавленість в цьому
Катерина Ткач 446 Коментувати
До перегонів уже приєдналися прем'єр-міністр Естонії Каллас і прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте

Як повідомляє «Kreschatic» з посиланням на Bloomberg, прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас раніше також оголосила про свою участь у боротьбі за посаду, яка відкриється у 2024 році.

За умови, що Латвія вирішить балотуватись на посаду генерального секретаря, доктор Кріш’яніс Каріньш готовий взяти участь в конкурсі

-йдеться в заяві, поширеній у неділю речником Карінс.

58-річний Каріньш пішов у відставку з поста прем’єр-міністра в серпні, коли його партія намагалася сформувати новий уряд.

Згідно із заявою, він запропонує «внести свій внесок у альянс завдяки своєму досвіду лідерства на посаді прем’єр-міністра, чіткому розумінню загрози з боку Росії, твердій позиції щодо України та підтвердженому досвіду створення міжнародного консенсусу».

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас також раніше висловили інтерес до найвищої посади в НАТО. Після четвертого продовження повноваження Столтенберга закінчується в жовтні наступного року, і він чітко дав зрозуміти, що піде у відставку.

Союзники по НАТО хотіли розглянути кандидатів з інших регіонів і з іншими профілями, ніж нещодавні генеральні секретарі, які були скандинавськими чи нідерландськими представниками. Рішення має бути одностайним серед 31 союзника, але точка зору США, які очолюють військові внески в НАТО, завжди має найбільшу вагу.

Каріньш, який народився і виріс в США і має ступінь доктора в Університеті Пенсільванії, може зіткнутися з такою ж перешкодою, як і Каллас, як гучний критик Росії. Країни Балтії вважаються занадто агресивними щодо Москви, щоб очолити альянс.

Іншим важливим фактором є те, чи досягла чи наближається країна-кандидат до мети витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону.

Геополітична ситуація та характер викликів навколо Північноатлантичного альянсу вимагають динамічного, рішучого та заснованого на консенсусі лідерства

– йдеться у заяві Карінса, додаючи, що під його керівництвом «Латвія послідовно досягала та перевищувала ціль у 2% у сфері витрат на оборону.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що країни НАТО засудили вихід Росії з Договору про звичайні збройні сили в Європі і призупиняють його дію

Share This Article
Світ в об'єктивному відображенні: погляньте через наш об'єктив.
Коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *