Як повідомляє «Kreschatic», можливо, в день 79-річчя святкування «дня перемоги» до російської столиці приїде і лідер Казахстану, проте його присутність на параді поки що не анонсувалась.
За інформацією «РІА Новини», на парад запрошено керівників виконавчих органів СНД, Союзної держави, ОДКБ, ЄАЕС, Євразійського банку розвитку, Шанхайської організації та співробітництва та низки інших держав, а також глав диппредставництв «дружніх» країн. Президенти Вірменії та Азербайджану від участі у заході відмовилися. Видання «Верстка» проаналізувало, як число та склад іноземних лідерів на параді 9 травня змінилося за останні 10 років.
Анексія Криму
У 2014 році після анексії Криму парад в Москві проходив без участі іноземних лідерів.
Наступного року, до дня 70-річчя «перемоги», міністр закордонних Росії Сергій Лавров повідомляв, що запрошення на парад надіслано 68 лідерам держав. Однак на тлі анексії українських територій прийняли такі запрошення 27 керівників країн, а приїхали близько 20.
Особливо довго у 2015 році російська сторона чекала на відповідь канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка у результаті приїхати відмовилася, але наступного дня взяла участь у спільному з Путіним покладанні квітів до Могилі Невідомого Солдата. Незважаючи на відмови, парад 2015 року став наймасштабнішим прийомом лідерів 9 травня за останнє десятиліття.
На параді були присутні лідери країн пострадянського простору: Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану. Президенти Білорусі, Молдови та Узбекистану взяти участь у заходах не змогли. Парад також відвідали керівники інших країн: Венесуели, В’єтнаму, Індії, Китаю, Куби, Монголії та Сербії. У заходах також взяли участь генсекретар ООН та гендиректор ЮНЕСКО.
В 2016 році в Кремлі вирішили не розсилати запрошень лідерам інших країн. Цього року у параді взяв участь лише президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.
Аналогічно у 2017 році без масового спрямування офіційних запрошень російською стороною на парад до Москви приїхав президент Молдови Ігор Додон. Тоді лідер країни наголосив, що планує перервати п’ятнадцятирічну практику відмови президентів Молдови відвідувати урочисті заходи, присвячені «дню перемоги» у Москві.
У 2018 році до російської столиці прибули два закордонні лідери – президент Сербії Олександр Вучич та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху.
У 2019 році парад у російській столиці проходив без закордонних лідерів. До Москви тоді приїхав тільки Нурсултан Назарбаєв, який на той момент уже склав повноваження президента Казахстану.
У 75-ті роковини «перемоги» до Москви прибула найменша кількість зарубіжних лідерів порівняно з іншими ювілейними датами. Тоді до Росії приїхали керівники восьми держав: Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Боснії та Герцеговини, Таджикистану та Узбекистану. Крім того, у параді взяли участь дипломатичні представники Алжиру, Єгипту, Індії, М’янми, Чехії, а також лідери частково визнаних Абхазії та Південної Осетії.
2021 року до Москви прибув лише президент Таджикистану Емомалі Рахмон.
Початок повномасштабного вторгнення
На тлі початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та його засудження більшістю світової спільноти у 2022 році президент Росії Володимир Путін приймав парад «перемоги» один.
А вже 2023 року країну знову відвідали лідери семи країн пострадянського простору: Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану. Про приїзд шести із семи лідерів до Москви тоді стало відомо напередодні «дня перемоги». До цього дня передбачався візит лише президента Киргизстану.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вірний «путінець» Віктор Орбан поздоровив Путіна з «перемогою» на виборах
