Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Порушення сну під час вагітності — це не лише питання комфорту. Нові наукові дані доводять, що воно може мати довгострокові наслідки для фізичного та психічного здоров’я дитини. Безсоння, яке вважається звичайним супутником першого й третього триместру, дедалі більше пов’язується з порушеннями у розвитку дитини, починаючи з народження і аж до дитячого віку. Дослідники вивчають, яким чином недосипання майбутньої матері впливає на роботу її стресової системи та як це передається наступному поколінню через біологічні й поведінкові механізми.
Систематичний огляд досліджень, проведений науковцями з Університету Денвера та Каліфорнійського університету в Ірвайні, показав, що сон вагітної має прямий зв’язок із розвитком дитини. У дослідження увійшли 34 наукові роботи, які аналізували параметри сну матері та стан її дитини в перші роки життя. Увагу звертали на якість нічного сну, частоту пробуджень, денний сон дитини, наявність фізичних проблем та психоемоційних відхилень.
Вплив сну матері на дитячий організм
Одним із найбільш помітних зв’язків виявився той, що стосується сну дитини. Матері, які мали порушення сну під час вагітності, частіше народжували дітей із труднощами засинання, частими нічними пробудженнями та проблемами з денним відпочинком. У таких дітей також частіше спостерігалися госпіталізації через порушення сну.
Окрім цього, поганий сон майбутньої матері асоціювався з підвищеним ризиком зайвої ваги, гіпертонії та дихальних алергій у дітей. Це дає підстави вважати, що біологічні процеси, пов’язані зі сном, можуть формувати схильність дитини до хронічних фізичних порушень ще в утробі матері.
Зв’язок із когнітивними та емоційними порушеннями
Дослідження також виявили підвищений ризик затримок мовного розвитку, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) та частих проявів дратівливості. Це свідчить про можливу зміну формування нервової системи під впливом порушеного материнського сну.
Формування таких порушень у дитини може бути наслідком дисбалансу гормональної системи матері під час вагітності, особливо в аспекті стресових гормонів. Їхня підвищена концентрація здатна впливати на внутрішньоутробний розвиток плода, змінюючи базові механізми адаптації до зовнішнього світу.
Хронічний стрес як механізм передачі
Важливо зазначити, що безсоння — це не завжди окреме явище. Часто воно є ознакою хронічного стресу або депресивного стану, які впливають на загальний фізіологічний стан організму. Якщо жінка вже до вагітності мала проблеми зі сном, це може вказувати на порушену роботу її стресової системи, що згодом транслюється на дитину.
Такі механізми можуть діяти як через гормональні зміни, так і через поведінкові моделі. Діти, які ростуть у середовищі тривожності та емоційної нестабільності, засвоюють ці стани як норму, що в майбутньому підвищує ризик розвитку депресивних розладів і в них самих.
Що має враховувати система охорони здоров’я
Незважаючи на обмежену кількість високоякісних досліджень, вже існуючі дані дають змогу переглянути пріоритети в наданні допомоги вагітним. Сон жінки в цей період має розглядатися не як другорядний симптом, а як ключовий показник її психічного та фізичного благополуччя.
Для системи охорони здоров’я важливо розробити механізми ранньої діагностики порушень сну та включити спеціалізовану підтримку вагітних у загальний план пренатального догляду. Це може стати ефективним інструментом профілактики не лише ускладнень вагітності, але й довгострокових психічних порушень у дітей.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чи дійсно життя в сільській місцевості корисніше для психіки.
