Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Science Alert
Питання довголіття десятиліттями залишається у центрі уваги медиків, генетиків і демографів. Люди, які доживають до 90 і більше років, все частіше потрапляють у поле зору науки не лише через вік, а й через якість життя. Вивчення їхнього організму дозволяє краще зрозуміти, які біологічні чинники можуть відігравати роль у досягненні такого віку. Одним із ключових напрямів аналізу стала біохімія крові.
Нове масштабне дослідження виявило значущі відмінності у складі крові між тими, хто дожив до 100 років, і людьми з коротшою тривалістю життя. Вчені аналізували 12 основних біомаркерів, пов’язаних з обміном речовин, функцією печінки, нирок, запальними процесами та станом харчування. У результаті було встановлено, що певні показники в крові можуть свідчити про ймовірність досягнення сторічного віку.
Що саме досліджували вчені
У дослідженні взяли участь 44 тисячі людей віком від 64 до 99 років, яких спостерігали протягом 35 років. За цей час понад тисяча учасників дожили до 100-річного віку, що дозволило отримати надійну базу для порівняння. Переважна більшість довгожителів виявились жінками — 85%.
Аналіз крові охоплював такі показники: рівень глюкози, сечової кислоти, креатиніну, заліза, холестерину, а також ферментів, що відображають стан печінки (АлАТ, АсАТ, ГГТ та інші). Додатково враховувалися ознаки запалення та недоїдання, включаючи рівень альбуміну. Усі ці маркери раніше пов’язували з віковими змінами, проте дані щодо їх ролі в довголітті були обмежені.
Ключові біомаркери, що стали об’єктом аналізу:
- Глюкоза в крові
- Креатинін
- Сечова кислота
- Загальний холестерин
- Залізо та його зв’язуюча здатність
- Ферменти печінки (АсАТ, АлАТ, ГГТ, ЛДГ, лужна фосфатаза)
- Альбумін як показник харчового статусу
Які показники відрізняли довгожителів
Люди, які дожили до 100 років, рідше мали підвищені рівні глюкози, креатиніну та сечової кислоти. Вони частіше демонстрували стабільні, помірні значення — не надто високі, але й не критично низькі. Це вказує на загальний баланс у роботі внутрішніх органів, особливо метаболічних систем.
Суттєвим також стало те, що навіть у більш молодому віці (60+) біомаркери довгожителів уже мали інші характеристики. Наприклад, підвищення глюкози вище 6.5 ммоль/л або креатиніну понад 125 мкмоль/л зустрічалося серед них значно рідше. Це означає, що здоров’я нирок, печінки та загальний обмін речовин могли відігравати роль ще задовго до старості.
Ознаки, що частіше траплялися серед довгожителів:
- Стабільно низький рівень глюкози
- Помірна концентрація сечової кислоти
- Відсутність перевищень креатиніну
- Збалансований профіль холестерину
- Оптимальні значення печінкових ферментів
Як результати пов’язані з тривалістю життя
Зіставлення результатів крові з тривалістю життя показало, що люди з нижчими рівнями сечової кислоти, глюкози та креатиніну частіше досягали сторічного віку. Водночас ті, хто мав занадто низький рівень заліза або холестерину, рідше входили до когорти довгожителів. Це вказує на потребу балансу: надмірне зниження показників також не є оптимальним.
Клінічні норми, якими керуються у стандартних медичних рекомендаціях, були не завжди застосовні до цих людей. Часто як довгожителі, так і їхні ровесники мали показники поза межами загальноприйнятих норм. Це може свідчити про необхідність адаптації діагностичних підходів для старших вікових груп.
Які показники були пов’язані з меншим шансом досягти 100 років:
- Низький рівень заліза
- Занадто низький загальний холестерин
- Високі значення сечової кислоти
- Підвищені ферменти печінки
- Висока концентрація глюкози
Що можна врахувати на майбутнє
Хоча дослідження не дозволяє зробити точні висновки про причини таких біомаркерних змін, воно підкреслює значення метаболічного балансу. Здорова робота нирок, печінки, адекватний рівень глюкози і заліза — усе це, ймовірно, має довготривалий вплив. Роль харчування, фізичної активності та спадковості залишається предметом подальших досліджень.
Дослідження підкреслює, що навіть невеликі відхилення у показниках можуть виявитися значущими на тривалому часовому горизонті. Спостереження за власним станом здоров’я, регулярні аналізи та вчасне реагування — це інструменти, які можуть допомогти зберегти якість життя у зрілому віці.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що дослідження підтвердило, що рослинна дієта зменшує ризик раку легенів і загальну смертність.
