Кожного вересня Apple презентує новий iPhone, запускаючи хвилю рекламних кампаній та черги з охочих придбати гаджет ще до офіційного старту продажів. Як зазначає Psychology Today, прагнення оновлювати техніку пояснюється комплексом психологічних чинників — від жага новизни до страху залишитися осторонь, пише Kreschatic.
На думку дослідників, сучасна культура споживання апелює до глибинних людських потреб: відчуття приналежності, соціального статусу та формування власної ідентичності. Смартфон у такій моделі стає не лише інструментом, а й символом самопрезентації у цифровому світі.
Жага новизни та «ефект дофаміну»
З еволюційної точки зору, пошук нового допомагав людині виживати — відкривати їжу, території чи партнерів. У сучасному світі цю функцію активно використовує маркетинг. Нейровізуальні дослідження доводять, що система винагороди у мозку активується не лише від отримання, а й від очікування винагороди. Це пояснює феномен мільйонних переглядів відео з розпакування нових iPhone та ажіотаж навколо старту продажів.
Передчуття володіння новим пристроєм стає майже таким самим стимулом, як і сам факт купівлі. Цей психологічний механізм підживлює бажання щорічно оновлювати гаджети, навіть якщо потреби у цьому об’єктивно немає.
Ефект FOMO та тиск дефіциту
Циклічні презентації Apple створюють відчуття нагальності. Обмежені серії, нові кольори та активне поширення фотографій перших покупців у соцмережах формують класичний синдром FOMO — «страх щось пропустити».
У цифровому просторі цей ефект підсилюється: стрічки соцмереж миттєво наповнюються знімками нових моделей, а прихильники бренду отримують приховане повідомлення — «не залишайся позаду». В результаті багато користувачів роблять покупку не з практичної необхідності, а щоб відповідати соціальним очікуванням.
Ілюзія «оновлення себе» та культура ремонту
Ще один психологічний аспект полягає у відчутті, що новий телефон символізує новий етап життя. Краща камера чи сучасний дизайн сприймаються як «апгрейд» власної особистості. Це створює ілюзію особистого оновлення, яке підштовхує до купівлі навіть за відсутності технічної потреби.
Водночас формується протилежний тренд: культура ремонту, мінімалізм і рух за право на відновлення. Відмова від щорічної заміни смартфона також стає способом самовираження — демонстрацією екологічних цінностей чи фінансової незалежності. Таким чином, вибір між апгрейдом і утриманням теж є елементом соціальної ідентичності.
Практичність проти психології
Експерти наголошують: купівля нового пристрою не завжди є імпульсивним рішенням. Поламаний екран, застаріле програмне забезпечення чи професійні вимоги можуть робити апгрейд необхідністю. Проте варто ставити собі запитання: чи справді оновлення продиктоване потребою, чи лише бажанням відчути новизну або продемонструвати статус?
Навіть коротка пауза на роздуми здатна змінити покупку з імпульсивної на усвідомлену, що дозволяє споживачу контролювати власні рішення замість піддаватися психологічному тиску культури апгрейду.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як позбутися подвійного підборіддя назавжди.
