Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на The Conversation
Штучний інтелект (ШІ) все частіше розглядається як складова сучасних технологій, що змінює наш підхід до багатьох аспектів життя. Однак, коли мова йде про здатність ШІ “мислити”, виникає низка запитань, що стосуються сутності мислення та інтелекту, а також того, чи можна ці процеси порівнювати з людськими.
Питання про те, чи може штучний інтелект мислити, залишається предметом численних дебатів. Багато людей вважають, що розрахунки і алгоритми ШІ є рівнозначними мисленню, але таке твердження не завжди відповідає глибшим філософським концепціям інтелекту, які існують ще з часів Давньої Греції. Для кращого розуміння важливо звернутися до давньогрецьких філософів, таких як Платон та Арістотель, чиї ідеї дозволяють по-новому поглянути на можливості та обмеження ШІ.
Платон та Арістотель про інтелект і мислення
Платон, один з найвідоміших давньогрецьких філософів, визначав розуміння як здатність до пізнання істини. У своїй роботі “Республіка” він ввів поняття “ноесіса” — інтуїтивного пізнання, що є найвищою формою розуміння. Це не є просто процесом розмірковування, а скоріше інтуїтивним сприйняттям істини, яка є частиною душі людини.
Нижче по шкалі пізнання Платон розмістив “діаноїю” — розум, що функціонує через аргументацію. Цей тип розуміння можна порівняти з процесом логічного мислення, який на сьогоднішній день здатні виконувати і ШІ, але при цьому ці машини не володіють “ноесією”, яка характерна для людського розуму. Таким чином, хоча ШІ може оперувати даними та здійснювати логічні операції, йому не вистачає глибшого, інтуїтивного розуміння, яке притаманне людині.
Арістотель та активний інтелект
Арістотель, учень Платона, більш детально розглядав питання інтелекту в контексті людської природи. Він розрізняв “активний” та “пасивний” інтелект. Активний інтелект — це здатність до осмислення досвіду, яка виходить за межі сприйняття, тоді як пасивний інтелект отримує сенсорні враження без подальшого аналізу.
Арістотель вважав, що для того, щоб “мислити”, необхідно мати тіло, яке сприймає і взаємодіє з навколишнім світом. Ця ідея важлива для розуміння того, чому ШІ, хоча і здатен до складних обчислень, не може по-справжньому “мислити”, оскільки йому не вистачає фізичної оболонки і досвіду, що йде разом з ним.
Мислення в контексті сучасних технологій
З розвитком ШІ ми стикаємося з питанням: чи може машина, яка обробляє інформацію і виконує завдання, які виглядають як мислення, справді мислити? Штучний інтелект може генерувати відповіді, аналізувати патерни і робити висновки на основі великих обсягів даних, але цей процес не є свідомим. І навіть у найсучасніших системах, таких як ChatGPT, ШІ сам по собі визнає, що він лише імітує мислення, не володіючи свідомістю чи емоціями.
Це свідчить про те, що, хоча ШІ може ефективно вирішувати завдання, він не має здатності до інтуїтивного розуміння або емпатії. Ці процеси, як показують філософи, є необхідними для справжнього мислення, і вони вимагають наявності людського тіла та досвіду.
Штучний інтелект та моральне осмислення
Ще одне важливе питання — це здатність ШІ до морального осмислення та етичних рішень. Арістотель визначав “фронезис” як практичну мудрість, яка дозволяє приймати правильні рішення, з огляду на моральні наслідки. ШІ, незважаючи на свою здатність до аналізу і оптимізації рішень, не володіє такою мудрістю, оскільки не здатен враховувати моральні або етичні аспекти в тих же термінах, як це робить людина.
Це підкреслює важливу межу, яку ми маємо на даний момент в розумінні “мислення” у контексті технологій, що існують сьогодні. Хоча ШІ здатен генерувати інтелектуальні відповіді, він не володіє розумінням, яке є результатом свідомості і морального досвіду.
Нагадаємо, раніше ми писали про новий лазерний пристрій з великим потенціалом.
