Як повідомляє Мінфін, Міжнародний валютний фонд нібито вимагає від України «керованої девальвації» гривні, тоді як Національний банк України виступає проти такого рішення, побоюючись за макроекономічну стабільність, пише Kreschatic. Своє бачення ситуації висловив економіст і завідувач кафедри Київського національного економічного університету Богдан Данилишин.
Після переходу у 2023 році до режиму «гнучкого курсу», поняття контрольованої девальвації втратило сенс. Цей валютний механізм передбачає, що ринок сам встановлює рівновагу між попитом і пропозицією валюти, а будь-яке втручання держави руйнує довіру учасників ринку та стимулює панічні очікування.
Чому «гнучкість» не сумісна з контролем
За словами Данилишина, головна причина нинішньої напруги на валютному ринку — відсутність стабілізуючого якоря. Коли фіксований курс замінюється на вільне коливання, то втручання держави у вигляді «керованої девальвації» лише збільшує невизначеність.
Учасники ринку перестають розуміти, де Нацбанк зупиниться, і це породжує сплеск попиту на валюту. У ситуації, коли щорічний дефіцит зовнішніх надходжень сягає 45 млрд доларів США, навіть незначні коливання можуть призвести до панічного перекупу валюти та тиску на ціни.
Інфляційний таргет як камінь спотикання
Данилишин наголошує, що корінь проблеми — не у вимогах МВФ, а в інфляційному таргеті, який Нацбанк досі не переглянув. Нинішня мета у 5% інфляції на рік залишилася з довоєнного часу і не враховує масштабів структурних шоків.
Фахівець пропонує встановити більш гнучку ціль — 10–15% інфляції, що дозволило б девальвувати гривню в тих же межах без загрози ціновій стабільності. Це відкрило б простір для помірного зниження відсоткових ставок і підтримки економічної активності, не порушуючи макрофінансової рівноваги.
Макростабільність і позиція НБУ
Нацбанк, за оцінками експертів, намагається балансувати між вимогами МВФ і необхідністю утримати макростабільність. Проте занадто жорстка політика стримує бізнес і кредитування, а відсутність чітких параметрів валютної політики залишає простір для спекуляцій.
Данилишин зауважує, що центральний банк протягом багатьох років не адаптує свої інструменти до нових економічних умов, що ускладнює прогнозування та послаблює вплив монетарних рішень. Водночас у ситуації гнучкого курсу будь-яке надмірне втручання може стати каталізатором нестабільності.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як змінюються ціни на квартири в Україні та що відбувається з ринком оренди й продажу.
