Візити до лікаря довгий час вважалися приватною справою, проте сьогодні дедалі частіше у консультаціях з’являються штучні інтелекти — цифрові помічники. Як повідомляє The Conversation, ці інструменти здатні записувати розмову між пацієнтом і медиком, створювати структуровані нотатки, генерувати направлення та навіть оновлювати медичні записи після перевірки лікарем. Проте разом із користю виникають питання приватності, регуляції та можливих помилок у даних, пише Kreschatic.
За оцінками, близько чверті австралійських сімейних лікарів уже використовують подібні системи, а великі лікарні, включно з дитячими, проводять пілотні програми. Переваги очевидні: менше часу на клавіатурі та більше контакту з пацієнтом. Водночас відсутність чітких правил і прозорих стандартів призводить до занепокоєння серед пацієнтів, які прагнуть знати, що саме відбувається з їхніми медичними даними і чи мають вони право відмовитися від запису.
Що змінює нове регулювання
Довгий час розробники позиціонували цифрових помічників як «продуктивні» програми, уникаючи контролю як медичних пристроїв. Проте австралійська Адміністрація з лікарських засобів (TGA) нещодавно визначила, що деякі інструменти підпадають під юридичне визначення медичного виробу. Це стосується особливо тих систем, які не лише транскрибують, а й пропонують діагнози чи лікування.
Відтепер такі продукти повинні пройти офіційну реєстрацію, довести безпеку та відповідність заявленим функціям. Крім того, всі збої чи помилки необхідно повідомляти до регулятора. Подібні кроки вже зробили Велика Британія, яка визнала цифрових помічників медичними пристроями, а також США та Європейський Союз, де розглядають аналогічні зміни.
Що важливо знати пацієнтам
Хоча цифрові помічники допомагають лікарям приділяти більше уваги спілкуванню, вони не позбавлені ризиків. Моделі можуть «галюцинувати» та додавати вигадані дані. Були випадки, коли випадкові слова інтерпретувалися як діагноз. Це означає, що кожен запис обов’язково повинен перевірятися лікарем перед потраплянням до картки пацієнта.
Точність таких інструментів також залежить від акцентів, рівня шуму чи спеціалізованої термінології. У багатокультурному середовищі, як в Австралії, це створює ризики помилок у діагнозах. Деякі дослідження доводять, що реальна економія часу часто перебільшується, адже лікарям доводиться витрачати додаткові зусилля на редагування.
Приватність і безпека даних
Медичні дані завжди залишаються ціллю для зловмисників, що підтвердив гучний злам бази Medibank у 2022 році. Частина цифрових помічників зберігає записи на закордонних хмарних серверах, інші — лише транскрипти на території країни. Проте прозорість компаній часто залишається під питанням, і пацієнтам складно зрозуміти, чи використовуються їхні дані для тренування нових моделей.
Особливої уваги потребує інформована згода. Пацієнт має право знати, коли ведеться запис, і може відмовитися від його використання без ризику втратити медичну допомогу. Відомі випадки, коли пацієнтам доводилося скасовувати дорогі прийоми, якщо клініка відмовлялася працювати без цифрового помічника. Для корінних громад важливим є також врахування норм колективної згоди й принципів суверенітету даних.
Практичні запитання до лікаря
Пацієнтам рекомендують ставити чіткі запитання, щоб з’ясувати умови використання інструменту:
- Чи зареєстрований цей продукт як медичний виріб і чи є він стандартною практикою клініки?
- Хто має доступ до моїх даних і де вони зберігаються?
- Чи можна зробити паузу під час консультації або повністю відмовитися від запису?
- Чи перевіряє лікар текст перед внесенням його в картку?
- Чи існує можливість виправити помилки шляхом відстеження початкового аудіо?
Такі запитання допомагають пацієнтам контролювати власну безпеку та зменшують ризик неправильного використання нових технологій у медицині.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що штучний інтелект як «калькулятор слів».
