Коли технології не дають піти: як цифровий світ змінює пам’ять про померлих

Технології стирають межу між пам’яттю і присутністю, залишаючи людину жити поруч із тінню цифрового минулого.
Федоренко Олексій 62
Інтернет. Фото - Pixabay

У сучасну епоху, коли штучний інтелект і цифрові технології проникають у всі сфери життя, навіть смерть перестає бути остаточним завершенням. Онлайн-архіви, сторінки у соцмережах і віртуальні аватари створюють ілюзію присутності тих, кого вже немає поруч. Про це йдеться у матеріалі HackerNoon, пише Kreschatic.

Проблема полягає в тому, що цифрові сліди залишаються в мережі роками, зберігаючи фото, повідомлення і відео померлих. Це породжує складні етичні питання — чи можемо ми по-справжньому відпустити близьких, коли алгоритми постійно нагадують про них у стрічках новин і спогадах?

Цифрове безсмертя: пам’ять, що не стирається

Після смерті людини її онлайн-аккаунти часто залишаються активними. Соціальні мережі перетворюються на віртуальні меморіали, де друзі та родичі залишають спогади. Такі платформи як Facebook чи Instagram дозволяють створювати меморіальні сторінки, які залишаються у вічній цифровій пам’яті.

Втім, науковці й психологи звертають увагу на те, що така «присутність» може заважати процесу емоційного прийняття втрати. Людина, яка постійно бачить оновлення, теги чи повідомлення від уже померлого профілю, не завжди може повноцінно прожити горе.

Штучний інтелект і повернення голосів минулого

Сьогодні технології здатні створювати цифрові копії людей, використовуючи архіви їхніх голосів і текстів. Існують сервіси, які дозволяють «спілкуватися» з аватаром померлого через чат або навіть відео, відтворене за допомогою нейромереж. Такі інструменти обіцяють збереження пам’яті, але водночас розмивають межу між реальністю та ілюзією.

Експерти зазначають, що цей феномен може бути як терапевтичним, так і травматичним. Для когось це спосіб попрощатися, а для інших — небезпечне продовження емоційної прив’язаності, яка не дозволяє рухатися далі.

Етика вічного цифрового життя

Питання цифрової смерті стає все актуальнішим. Чи мають родичі право видаляти профілі? Чи може компанія використовувати цифрові дані після смерті користувача? Юристи наголошують, що законодавство у цій сфері все ще не врегульоване, а цифрова спадщина лишається невизначеною зоною.

Деякі технологічні компанії вже пропонують функцію «цифрового заповіту», яка дозволяє заздалегідь визначити долю акаунтів після смерті. Це новий крок до відповідального ставлення до пам’яті у світі, де навіть після смерті людина залишається частиною цифрового простору.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як штучний інтелект допомагає прогнозувати штормові хвилі та рятувати життя.

Share This Article
Щоб бути вільним потрібно знати правду.