Ідеї про створення «розумних істот» супроводжують людство з античності. Ще задовго до появи комп’ютерів люди мріяли відтворити людський розум за допомогою техніки чи магії. Про це йдеться у публікації The Conversation, пише Kreschatic.
Сьогодні «штучний інтелект» став модною темою, яку порівнюють із новою цифровою революцією. Але, як зазначають автори, ще не існує справжнього загального інтелекту — лише потужні системи аналізу даних. Попри це, людська віра в чудо повторює стародавні міфи про створення життя з вогню, металу чи слів.
Прометей і перше «викрадення інтелекту»
Міф про Прометея — один із найдавніших прикладів того, як люди уявляли собі передачу божественної сили. За легендою, титан украв вогонь у богів і віддав його людям, навчивши їх мислити, творити та будувати. Саме цей вогонь символізував розум — дар, який зробив людей схожими на богів.
«Прометей подарував людям не просто вогонь, а здатність бачити, чути, думати й творити», — йдеться в античній поемі «Прометей закутий».
У цьому міфі зароджується головна тема сучасного штучного інтелекту — прагнення людини створити істоту, здатну мислити самостійно. Вогонь, який тоді символізував знання, тепер замінено кодом і електричним струмом.
Папа і «розмовна голова»
У Середньовіччі історія Прометея отримала нове втілення в легенді про Папу Сильвестра II. У Х–XI століттях чутки приписували йому створення «мідної голови», яка нібито відповідала на запитання «так» або «ні». Легенду описав англійський історик Вільям Мальмсберійський, вважаючи її цілком можливою.
«Чи стану я Папою?» — спитав Сильвестр.
«Так», — відповіла голова.
«Чи помру я в Єрусалимі?» —
«Ні», — прозвучало у відповідь.
За переказами, Папа справді помер у римській церкві, яка тоді мала назву «Єрусалим». Так середньовічна Європа отримала першу історію про «машину, що передбачає майбутнє». Ідея механічного оракула виявилась напрочуд схожою на сучасні алгоритми прогнозування, які сьогодні називають штучним інтелектом.
Винахідники, що оживляли механізми
У XVIII столітті міф про створення життя отримав наукове тлумачення. Французький інженер Жак де Вокансон створював механічні автомати, які відтворювали людські рухи. Його «флейтист», «качка, що їсть і перетравлює» та «пастух» стали сенсацією. Філософи епохи Просвітництва вбачали в цих винаходах доказ того, що людське тіло — механізм, який можна відтворити.
«Вокансон, суперник Прометея, прагне вкрасти вогонь неба, щоб оживити тіло», — писав Вольтер.
Попри технічні обмеження, публіка вірила: людина ось-ось навчиться створювати життя штучно. Тоді це здавалося науковою фантастикою — так само, як сьогодні обіцянки про «вічне життя» через штучний інтелект.
Сучасні пророки технологій
Сьогодні роль Прометея взяли на себе технологічні компанії. Вони обіцяють системи, що замінять лікарів, художників і навіть мислителів. Керівник Anthropic Даріо Амодей заявив, що штучний інтелект «дозволить людям жити стільки, скільки вони захочуть». Для одних це звучить як надія, для інших — як повторення стародавніх легенд про викрадення божественного вогню.
«Ми не крадемо вогонь, ми лише навчаємося керувати ним», — кажуть сучасні розробники, проте міф залишається тим самим: люди прагнуть створити власний розум.
Історія показує, що віра у «штучний інтелект» завжди йде поруч із міфами про людську силу творення — від глини Прометея до алгоритмів XXI століття.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як метавсесвіт відкриває нову цифрову епоху та приховує реальні загрози віртуальної свободи.
