Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на КТРК
Сьогодні в Україні відзначають одне з найсвітліших і найважливіших свят християнського календаря — Великдень, або Пасху. У 2025 році це світле воскресіння припадає на 20 квітня, і тисячі вірян по всій країні вітають одне одного словами: Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!. Цей день є не лише церковною подією, а справжнім символом життя, перемоги добра над злом і надії на краще майбутнє.
Історія Великодня має глибоке коріння — від іудейського Песаха до Воскресіння Ісуса Христа. В Україні це свято набуло особливої сили: тут воно об’єднує духовність із національною традицією. Великдень — це не просто обряд, а стан душі, що оновлюється разом із весною, що дарує віру, що перемагає темряву, що лікує серце.
Як народився Великдень і чому він такий важливий
Великдень символізує воскресіння Ісуса після розп’яття, його перемогу над смертю і гріхом. Святкування Пасхи почалося з перших віків християнства. У 325 році Нікейський собор ухвалив святкувати Великдень у першу неділю після повного місяця весняного рівнодення — тому дата свята змінна щороку.
Український Великдень особливо щедрий на обряди. З прийняттям християнства у 988 році ця дата стала важливою частиною духовного календаря. Сьогодні мільйони українців не лише святкують, а й моляться за мир, за родину, за збереження нації — саме це і є суть Великодня на нашій землі.
Великодні обряди, що живуть століттями
Святковий ранок розпочинається зі служби Божої, яку проводять опівночі, — це кульмінаційний момент, коли церква освітлюється світлом, а серця — радістю. Після літургії люди освячують паски, писанки, м’ясо, сир — усе, що символізує достаток, жертву і оновлення.
У селах збереглися звичаї грати в крашанки, водити гаївки, співати великодні пісні. Міста теж долучаються до свят: відбуваються ярмарки, виставки писанок, благодійні акції. Кожна родина намагається зберегти хоча б частину традицій — через це Великдень в Україні досі залишається живим, справжнім і незламним святом.
Що символізують основні великодні традиції
Великодні звичаї в Україні мають глибоке символічне значення. Кожен елемент свята — не просто прикраса чи ритуал, а носій конкретної ідеї. Великодня свічка символізує Світло Христове, яке перемагає темряву. Писанки — знак вічного життя, весняного оновлення, а також зв’язку поколінь. Відомо понад 1000 видів традиційних українських орнаментів на писанках, кожен із яких має свою семантику.
Ще одним важливим символом є великодній кошик. Його вміст строго регламентований: туди кладуть паску як символ тіла Христа, яйця як ознаку відродження, м’ясо та ковбаси — як свідчення закінчення посту, сіль — як знак очищення, сир та масло — як символ радості. Кошик прикрашають рушником з вишивкою — оберегом для родини. Ці предмети освячують у церкві в суботу ввечері або в неділю зранку.
Великий піст: як правильно дотримуватися і що заборонено
Перед Великоднем християни дотримуються Великого посту, який триває 48 днів і починається з Чистого понеділка. Це не просто період харчових обмежень, а насамперед духовна підготовка до Воскресіння Христового. Піст включає утримання від м’яса, молочних продуктів, яєць та алкоголю. У середу та п’ятницю рекомендовано утримуватись і від риби.
Окрім харчових заборон, піст передбачає духовне очищення — уникнення сварок, гніву, осуду. Люди мають більше часу приділяти молитві, сповіді, добрим справам. Великий піст закінчується велику суботу — цього дня віряни готуються до нічної служби та освячення страв. Порушення посту вважається гріхом, якщо воно свідоме і без поважної причини.
Особливості святкування Великодня в регіонах України
Святкування Великодня має особливий колорит у кожному регіоні. На Гуцульщині після ранкової служби люди виходять на вулиці з традиційними піснями-гаївками, водять хороводи навколо церкви та розпалюють великодні вогні. У Львівській області зберігся звичай “поливаного понеділка”, коли хлопці обливають дівчат водою — на щастя та кохання.
На Поліссі великодній ранок починається з молитви та обов’язкового вживання трьох головних страв: паски, яйця і ковбаси. У Східній Україні святкові дні часто використовують для візитів до родичів та спільних обідів, а також для відвідування могил предків — це ще один елемент поваги до традицій. У багатьох селах досі зберігається традиція випікання великоднього хліба на спільному вогні, що символізує єдність громади.
Що не можна робити на Великдень і чому це важливо
У день Великодня існують конкретні заборони, які мають духовне підґрунтя. Не можна займатися фізичною працею: прати, прибирати, шити чи працювати на городі. Цей день призначений для молитви, спілкування з родиною та відпочинку. Також заборонено сваритися, вживати лайку, обманювати чи проявляти агресію — вважається, що в цей день будь-який гріх має особливо важкі наслідки.
Ще одна важлива заборона — готувати їжу, якщо вона не була приготована заздалегідь. Святкові страви мають бути освячені та приготовлені до заходу сонця у суботу. Люди також уникають поїздок, покупок чи фінансових операцій. Усе це спрямовано на створення атмосфери духовного піднесення та поваги до головної події християнської віри — Воскресіння Господнього.
Нагадаємо, раніше ми писали про день ангела Віктора 19 квітня.
