Більшість українських журналістів зізналися, що хоча б раз свідомо не публікували матеріали, які могли викликати суспільний резонанс або вплинути на оборонну сферу. Про це йдеться у дослідженні Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, пише Kreschatic.
Опитування охопило 200 представників медіа, серед яких журналісти та редактори. Експеримент показав, що 73% з них хоча б раз ухвалювали рішення не публікувати новину через потенційні наслідки. Теми, пов’язані з діяльністю військових структур і мобілізацією, залишалися найбільш ризикованими.
Як проходив експеримент
Фахівці Фонду провели контрольоване дослідження, щоб зафіксувати реальні редакційні рішення журналістів у ситуаціях, коли тема новини могла бути чутливою або неоднозначною.
«Результати показали, що більшість учасників проявляли самоцензуру, оцінюючи можливі наслідки для держави та армії», — зазначено у звіті дослідників.
Найбільше вагань викликали матеріали, що стосувалися випадків ненадання медичної допомоги військовим та застосування сили представниками ТЦК. Такі новини журналісти частіше залишали неопублікованими.
Чому медіа утримуються від чутливих тем
За даними опитування, 36% учасників відмовилися поширювати новину про застосування сили військовими з ТЦК, тоді як лише 13% утрималися б від матеріалів про корупцію в Міноборони. Це свідчить про те, що теми оборони й мобілізації сприймаються як потенційно небезпечні для суспільної стабільності.
«Корупційні публікації розглядаються як суспільно корисні, а повідомлення про порушення в оборонній сфері — як загроза національній безпеці», — йдеться у висновках дослідження.
Таким чином, журналісти вдаються до самоцензури не лише через тиск, а й через внутрішнє відчуття відповідальності під час війни.
Як впливає реакція суспільства
Дослідники відзначили, що очікування публічної реакції часто впливало на рішення журналістів — навіть якщо вони цього не усвідомлювали.
«Редактори враховують можливий осуд читачів або звинувачення у шкоді державі, тому віддають перевагу безпечним темам», — вказано у звіті.
Це означає, що не лише політичний чи військовий контекст, а й суспільні настрої стають чинником самообмеження свободи медіа під час війни.
Дискусія про межі відповідальності
Проблема самоцензури актуалізує питання — як журналістам зберегти професійну етику, не нашкодивши безпеці країни. Частина експертів наголошує, що під час воєнного стану важливо дотримуватись балансу між правом на інформацію та захистом військових інтересів.
«Редакційні рішення в умовах війни — це завжди компроміс між професійністю і національною відповідальністю», — зазначають автори дослідження.
Саме тому ініціативи, спрямовані на розробку чітких етичних стандартів висвітлення оборонних тем, нині набувають особливого значення.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як суспільні настрої впливають на виконання військового обов’язку та перебіг мобілізації в Україні.
