Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на JS
Швидкі м’язові волокна — ключ до досягнення пікової сили, швидкості та результатів у силових дисциплінах. Вони скорочуються швидше за повільні, мають більший діаметр, менше міоглобіну та здатні до інтенсивної гіпертрофії. Але їх головна перевага — це миттєва вибухова реакція, яка забезпечує ефективність у спринті, бойових мистецтвах, бодибілдингу та пауерліфтингу. Через низький рівень витривалості такі волокна швидко втомлюються, однак за короткий час здатні виконувати колосальну роботу.
М’язи людини містять волокна обох типів — повільні (червоні) та швидкі (білі), причому точне співвідношення між ними визначається генетично. Цей баланс має велике значення: спортсмени з домінуванням швидких волокон здатні швидше нарощувати масу, досягати кращих силових показників та демонструвати потужні динамічні рухи. Саме ці характеристики роблять білі волокна об’єктом уваги в тренуваннях бодибілдерів.
Види швидких м’язових волокон
Швидкі волокна поділяються на два основні типи: IIа та IIб. Тип IIа має здатність використовувати як кисень, так і глюкозу, що робить його гнучким у роботі на середній інтенсивності. Ці волокна часто називають проміжними — вони поєднують у собі швидкість і відносну витривалість, що робить їх корисними в багатьох спортивних дисциплінах.
Тип IIб — це справжні вибухові волокна. Вони використовують тільки анаеробну енергію, легко втомлюються, але забезпечують максимально можливу силу і швидкість. Саме ці волокна відповідають за масу в бодибілдингу та домінують у м’язах спринтерів і важкоатлетів. У тренуваннях акцент часто робиться саме на їх стимуляцію.
Значення для силових видів спорту
Білі волокна особливо важливі у змаганнях, де основна ставка — на силу та швидкість. У важкій атлетиці, пауерліфтингу, бодибілдингу та бойових мистецтвах домінування саме цих волокон підвищує результативність. Вони дозволяють долати навантаження, які вимагають миттєвого скорочення м’язів при великій вазі чи опорі.
Для бігу на короткі дистанції теж важливе домінування швидких волокон — вони забезпечують моментальний старт, вибухову швидкість і короткий, але ефективний імпульс. Саме з цієї причини у спринтерів частка білих волокон сягає понад 80%, що є генетичною перевагою в цьому виді спорту.
Вплив генетики на розвиток м’язів
Генетика грає вирішальну роль у визначенні типу м’язових волокон. Люди з переважанням повільних волокон демонструють кращу витривалість, тоді як володарі більшої кількості швидких волокон — сильніші, швидші та краще реагують на силове тренування. Це пояснює, чому одні спортсмени швидко набирають м’язову масу, а інші змушені витрачати більше часу та ресурсів.
Змінити співвідношення типів волокон складно, але можливо певною мірою. Тренування з високим навантаженням і коротким часом виконання сприяють активізації типу IIб. Водночас довгі кардіонавантаження стимулюють розвиток повільних волокон. Але слід розуміти: це не повне перетворення, а лише зміна активності наявних клітин.
Як визначити тип домінуючих волокон
Існує кілька способів приблизно оцінити тип м’язових волокон. Один з них — це аналіз прогресу в тренуваннях. Якщо спортсмен швидко розвиває силу і об’єм м’язів, ймовірно, домінують швидкі волокна. Якщо ж краще дається витривалість — більше повільних. Для точного визначення використовують електроміографію — метод, що аналізує нервово-м’язову активність.
Також важливим є аналіз реакції організму на тип навантаження. Ті, хто легше переносить короткі вибухові тренування, швидше за все, мають перевагу в білих волокнах. Це дає змогу краще налаштувати програму тренувань під індивідуальні фізіологічні особливості для досягнення максимальних результатів.
Білі м’язові волокна другого типу — це основа м’язової сили, вибухової динаміки та гіпертрофії, саме тому знання про їхні властивості дозволяє ефективніше будувати тренувальний процес у бодибілдингу та силових видах спорту.
Нагадаємо, раніше ми писали про 7 вправ з власною вагою.
